foto1
foto1
foto1
foto1
foto1
ГДЗ. Лучшие школьные сочинения по русскому языку литературе. Шпаргалки.l

Готовые домашние задания

Коли я читав повість А. Я. Чайковського «За сестрою», мені здавалося, що переді мною постав герой-богатир з раніше читаних українських дум. Хоч Павлусю було лише п'ятнадцять років, але він часто потрапляє, а потім вибирається із ситуацій, з яких йому, здавалося б, вибратися не під силу. Я розумію, що автор явно перебільшує фізичні можливості свого героя, але, певно, він намагався довести нам, сьогоднішнім, що такі молоді герої — окраса історії України! І ми вже не помічаємо цього перебільшення, бо образ Павлуся захоплює нас, викликає особливу симпатію; його хочеться наслідувати і бути на нього схожим.

Ось Павлусь вирушає в далекі й небезпечні мандри на пошуки сестри, яку щиро любив. Ні лихі часи, ні повна невідомість не зупиняють юного героя, бо його надихають рішучість і сміливість старших співвітчизників-запорожців. Він намагається насамперед собі довести, що гідний їх, вірних захисників нашої землі від татарських набігів.

Прочитати весь твір…

Найкращою подругою в житті Андрія Малишка була пісня. Змалечку полюбив її, почувши від своєї матері, і не розлучався з нею всі свої напружені літа.

Слова А. Малишка приваблювали Л. Ревуцького, М. Дрімлюгу, О. Білаша, В. Кірейка. А композитори Платон і Георгій Майбороди стали його побратимами. Вони гаряче полюбили поета за його неповторний поетичний талант, за народнопісенну основу його поезії. Понад сто віршів поета були покладені композиторами на музику.

Любов до пісні в А. Малишка від його матері Ольги Остапівни. Від неї перейняв ці скарби народу, переклав у рядки своїх поезій і поніс у світ.

Прочитати весь твір…

Коли видатний письменник дивиться на небо, він, мабуть щось хоче побачити там? Ні, він згадує своє дитинство, і вже перед нами стоїть маленький хлопчик Михайлик, який народився в мальовничій місцевості на Вінниччині. Згадується матуся, Ганна Іванівна, така добра, ласкава, невтомна трудівниця. Саме вона навчила свого сина, любити кожну травиночку, милуватися росою вранці та заходом сонця ввечері, вслухатися в «бентежні звуки далеких звонів», що їх струшують на землю з високого піднебесся оті казкові гуси-лебеді, повертаючись весною з далекого вирію.

А скільки доброго зробили для Михайлика батько, дід Дем’ян, колишній кріпак, дядько Микола, якого прозивали Бульбою, бабуся, яку дуже любив. Усе. дитинстві) було сповнене незвичайним, романтичним, казковим, — все це оточувало майбутнього письменника змалечку.

Прочитати весь твір…

Олекса Стороженко народився 1805 року в селищі Лисогорах на Чернігівщині в родині офіцера, нащадка давнього козацького роду. Потім він навчався в губернській гімназії міста Харкова. Олекса також служив у війську, брав участь у російсько-турецькій війні. Після відставки він став чиновником.

Спочатку Олекса писав російською мовою, зокрема це роман «Брати-близнята» і різні оповідання. Друкував він твори у журналі «Основа». Окреме місце в доробку українською мовою займають його гумористичні оповідання «Скарб», «Вуси», «Голка», «Закоханий чорт».

Прочитати весь твір…

У духовній скарбниці нашого народу золотим набутком стали літературні шедеври українського письменства. Нещасливий в особистому житті Шевченко найвищу й найчастішу красу, красу світу, бачив у жінці, в матері. У Тараса Шевченка жіноча недоля була не просто однією з тем творчості, а згустком крові, що запеклася в його серці. І дівчина-наймичка, і покритка, і вдова, і мати, що народила кріпака — це символ доль всього жіноцтва, які злилися в поезії Кобзаря у єдиний образ України-матері.

Йшов час. Все змінювалося. Вже нема ні наймичок, ні покриток. Ставлення до жінок змінилося, але рядки багатьох віршів та поем звернені до матері і зараз. Материнській любові та відданості присвятив Андрій Малишко свої вірші, і один з них — це «Пісня про рушник».

Прочитати весь твір…

Під осінніми туманними зорями, коли земля ще спросоння І вбирає в себе шелест пташиних крил, проста українська селянка Ольга Остапівна подарувала світу ще одну дитину (їх в сім'ї всього було одинадцятеро), яку охрестили Андрієм. З дитячих літ потяглася рука хлопчика до письма, душа — до краси, а серце — до людини Цей початок став тим продовженням, який не має кінця, не має краю і не колихане вітром зерно, і довершений сонцем погляд творця, і велич людського духу.

Закоханий в людину, у працю, у творчість, народжений для прекрасного, Андрій Малишко усюди ніс це прекрасне і чиюсь радість, і чиєсь весілля зустрічав як своє. Але й чиєсь лихо він теж сприймав як своє, і тоді в його лабораторії з'являлися вірші, неспівзвучні з епохою. Тому нічого дивного немає в тому, що з деякими віршами сучасники знайомляться тільки сьогодні.

Прочитати весь твір…

Україно моя, мені в світі нічого не треба,

Тільки б голос твій чути і ніжність твою

Берегти.

А. Малишко

Андрій Малишко народився і виріс на наддніпрянських кручах, його вели у світ обухівські дороги і київські тракти. І це не географічні пунктири долі, а духовний материк, що виховав його як людину і поета й увічнився в його художньому слові:

Пам'ятаєш?

У камені, в колії добрій,

Чи літо, чи осінь

Або дощик-пороша,

Простеляла для мене далекий обрій,

Дорого під яворами. Моя найдорожча.

Прочитати весь твір…

Матері в художній літературі присвячено багато задушевних, вдячних поетичних рядків. Недаремно називають і змелю матінкою, і Батьківщину. їх, на думку В. Симоненка, не можна вибирати:

Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.

... Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Прочитати весь твір…

Повість Григора Тютюнника «Климко» переносить читача у тяжкі часи фашистської окупації України, відкриваючи дещо призабуту сторінку нашої історії. Головний герой твору Климко це хлопчик, що йде за багато кілометрів про сіль, щоб потім продати її та врятувати від голоду улюблену вчительку з донькою-немовлям і себе з другом.

Климко відважно йде дорогами війни, сповненими небезпек, перемагаючи в собі страх, перемагаючи інколи фізичне безсилля та хворобу. За віком він був нашим однолітком, тому так боляче відчуваєш серцем усі його страждання, вражаєшся його витримці і недитячій мудрості. А ще, здається, неначе приміряєш на себе ту важку подорож Климка і вчишся у нього рішучості та милосердю .

Прочитати весь твір…

Я живу тобою і для тебе.

Вийшов з тебе, в тебе перейду,

під твоїм високочолим небом

гартував я душу молоду.

В. Симоненко

Василь Симоненко — великий син українського народу, геніальний поет. Його світлій пам'яті, його палкому* і ніжному слову я хочу присвятити свій твір.

В оточенні дідуся і матері промайнуло дитинство майбутнього генія. Він ріс, мужнів, як молодий дубок. Любив матір, любив дідуся, який замінив йому батька і став найпершим і наймудрішим порадником у житті. Дідусь розповідав онукові не тільки казки, він наставляв його у житті:

Прочитати весь твір…