foto1
foto1
foto1
foto1
foto1
ГДЗ. Лучшие школьные сочинения по русскому языку литературе. Шпаргалки.l

Готовые домашние задания

Загрузка...

Леся Українка — мужня, волелюбна людина, яка завжди вірила в перемогу робітничого класу над експлуататорами. Вона любила сій народ і високо цінувала його прагнення бути незалежним. З цією темою в поемі тісно пов'язана проблема ролі поета в житті народу. Народній співець живе серед людей, він знайшов собі вірних друзів та однодумців. Його пісні висловлювали думки і почуття трудящих, ті їх підхоплювали і розносили по світу. Пісні співця-поета стали великою силою. Вони допомагали людям у боротьбі, звеселяли їхнє життя. Пісня його надихала повстанців, а викривала панівний клас.

Так пісня поета із «Давньої казки» стала гнівним засобом проти графа Бертольда і його помічників.

Прочитати весь твір…

У п'єсі «Суєта» Карпенко-Карий словами свого героя Івана Барильченка каже: «Комедію нам дайте, що бичує сатирою страшною всіх і сміхом через сльози сміється над пороками і заставляє людей, крім їх волі, соромитися своїх вчинків». І. Тобілевич так і намагався писати комедії. Його п'єси заставляють людей соромитися не тільки своїх вчинків, але й вчинків героїв, яких драматург «бичує сатирою страшною». Шляхом комізму Карпенко-Карий бажав показати тяжке життя народу, його прагнення до волі, викрити представників української буржуазії, її хижацьку суть, розкрити ідею боротьби проти системи гноблення українського народу. Я вважаю, що найкращими прикладами цього можуть правити його комедії «Хазяїн», «Мартин Боруля», а також комедія «Сто тисяч».

Прочитати весь твір…

Кожен з нас, напевно, читав у дитинстві казку про Червону Шапочку — гарну, слухняну дівчинку, яка допомагала мамі й старенькій бабусі. Зовсім по-іншому подає цей образ Є. Дудар у однойменній гуморесці. Його Червона Шапочка нагадує багатьох сучасних підлітків, для яких, духовність, чесність, ввічливість, повага до старших — лише порожні слова. Ця 16-річна дівчина п'є, палить, розмовляє молодіжним жаргоном і живе виключно споживацькими інтересами. Навіть страшного здоровенного Вовка загнала і мисливця налякала, що вже казати про хвору, немічну бабусю, в якої забрала останню пенсію! Після цього зникла в лісі й не повернулася додому. їй байдуже, що бабуся залишилася без копійки, що хвилюється мати... Головне — випити, погуляти, розважитися! Яка людина з неї виросте і яке життя на її чекатиме — можна тільки уявити...

Прочитати весь твір…

Якось до мене потрапили вірші грузинського поета В. Гапріндашвілі. Читаючи їх, я звернула увагу, на вірші, присвячені Тарасу Шевченку, і запам'ятала одну строфу:

Не вмре повік твоє святе ім'я!

Йому, як сонцю, вічно пломеніти!

І буде пісня зроджена твоя,

Мов океан розбурханий, гриміти.

Так, стільки буде жити людина на землі, скільки будуть пам'ятати ім'я Великого Кобзаря.

Прочитати весь твір…

Одним з найяскравіших автобіографічних творів Лесі Українки є вірш «Давня весна». Цей вірш входить до циклу «Мелодії». Весь цикл складається з 12 віршів. Вони писалися протягом 1893 і першої чверті 1894 p., коли поетеса жила в Києві. У 1899 році були надруковані у збірнику «Душа і мрії».

У віршах циклу багато суму, туги, бо сумним було життя поетеси, сумним було життя народу. Скільки глибокого болю в таких її рядках:

Хотіла б я вийти у чистеє поле,

Припасти лицем до сирої землі

І так заридати, щоб зорі почули,

Щоб люди вжахнулись на сльози мої.

Прочитати весь твір…

Володимир Сосюра віддано любить Україну, народ свій, якому впродовж його тернистого шляху випало зазнати стільки кривд і поневірянь.

Згадаймо Тараса Григоровича, який усе своє полум'яне життя поклав на олтар Вітчизни України, матері, неньки єдиної, найдорожчої. Про палку любов до неї він з далекої Орської фортеці посилав свій голос:

Я так її, я так люблю

Мою Україну убогу,

Що прокляну святого Бога,

За неї душу погублю.

Крізь віки з глухого царського каземату чуємо його напуття:

Свою Україну любіть,

Любіть її...

Прочитати весь твір…

Поетична спадщина Володимира Сосюри багата на патріотичні мотиви. Від світанку до кінця свого творчого шляху поет жив піснею про Вітчизну. Жита думами про Батьківщину, складати про неї пісні — найвище покликання співця.

Пісня Сосюри вільно злетіла над рідним краєм, славлячи його мальовничі простори, міста і села, працьовитих людей:

Твої міста і люди,

Твої поля й сади,

Так хто ж із нас не буде

Співать тобі завжди.

Прочитати весь твір…

Письменникові треба знати фарби, як і художникові,

а для цього треба бути художником. Це б йому багато

помагало розбиратись в загальній кольоровій стихії

і сприяло б утворенню гармонійного цілого

з психологією моменту дії.

М. Коцюбинський

Тлумачення психологізму в українській літературі другої половини XIX століття пов'язане з науковим дослідженням художніх творів. Використання засобів психологічну характеризує постать письменників, кожен з яких має своє обличчя, свій почерк, щось таке індивідуально-неповторне, що відрізняє одного від іншого. У центрі уваги письменників-психологів — зображення душевного стану героїв з його протиріччями, труднощами; показ динаміки характеру, динаміки душі як складного процесу, пов'язаного з боротьбою настроїв, з глибокими кризами, зі зміною одних душевних якостей іншими. Як приклад для підтвердження вище наведених тез можна навести повість М. Коцюбинського «Дорогою ціною», прочитання якої спонукає до роздумів, міркувань про такі життєві цінності, як мужність, воля, відданість. Спробуємо окреслити деякі засоби психологізму в повісті.

Прочитати весь твір…

Великий поет, говорячи про себе самого,

про своє я, говорить про загальне —

про людськість, бо в його натурі лежить

усе, чим живе людство.

В. Бєлінський

Висловлювання В. Бєлінського адресоване російському поетові М. Лермонтову. Проникнення в його зміст дає право підстави стверджувати, що воно (висловлювання) віддзеркалює сутність великого українського мислителя Т. Г. Шевченка, який «...вийшов з народу, жив з народом, і не тільки думкою, а й обставинами життя був з ним міцно і кровно пов'язаний». Невмирущий дух поета, — писав П. Грабовський, — «витає над рідкою Україною, невмовкаюче роздається його віще слово і сіє на народній ниві живе насіння оновлення».

Прочитати весь твір…

У світогляді І. Вишенського боролись погляди

релігійно-аскетичні і життєві, церковні і народні,

традиційні і сучасні.

П. Попов . Франко увійшов в історію української літератури як геніальний поет, белетрист, драматург, історик, економіст, громадський діяч. Він своєю творчістю і багатогранною літературною та громадською діяльністю створив цілу епоху в історії української літератури. І скрізь, завжди і в усьому був оригінальний та неповторний.

Особливого вияву набула його оригінальність в поемах, зокрема таких, як «Похорон» та «Іван Вишенський».

Прочитати весь твір…