foto1
foto1
foto1
foto1
foto1
ГДЗ. Лучшие школьные сочинения по русскому языку литературе. Шпаргалки.l

Готовые домашние задания

Загрузка...

Творчість М. Д. Сервантеса є вершиною класичної літератури золотого століття. У творах письменника з великою силою виражені найважливіші гуманістичні ідеї тієї епохи. В той же час творчість Сервантеса точно і повно відображає кризу суспільства, яку Іспанія переживала у другій половині XVI століття, а також суперечливість свідомості найбільш передових людей того часу.

У романі М. Д. Сервантеса «Хитрий ідальго Дон Кіхот Ламанчський», який став підсумком творчих і життєвих думок письменника, знайшли відображення об’єктивні оцінки людських відносин і людських якостей. Свій твір Сервантес задумував як пародію на відірвані від життя лицарські романи того часу. У ньому автор парадував лицарські звичаї та традиції.

Подробнее...

Календарно-обрядові пісні - це вид усного фольклору, який пов'язаний з традиційними обрядами. На ранніх ступенях історичного життя людського суспільства календарно-обрядові пісня грала важливу роль, а в області мистецтва займали пануюче положення. Після самих початкових стадій людського гуртожитку, переживши період безрелігіозністи, словесний текст був імпровізований, нестійкий, такий, що підкорявся музичному ритму, що був підказаний ритмом колективних фізичних робіт. Календарно-обрядові пісні відображали соціальні відносини, що відлилися у форму традиційних звичаїв.

Подробнее...

У літературному доробку великого українського письменника І. Франка ми знаходимо чимало різноманітних за жанрами творів. Це й поезія, і драматургія, і проза. Проза І. Франка також багатогранна. У ній можна виділити повісті, оповідання, казки. Особливе місце серед прозових творів І. Франка посідає його історична повість «Захар Беркут».

І. Франко безмежно любив свій край з його величезними вічнозеленими й крутими гірськими плаями, невгамовною музикою стрімких бурхливих річок і потічків, могутніми гірськими вершинами й зеленими полонинами. Він пишався своїми мужніми предками, які зупинили монголо-татарську навалу, зуміли відстояти свій рідний край.

Подробнее...

Народна пісня — нев'януча окраса духовності. Увесь вік людський супроводжується піснями. До них зверталися в будень і свято, в горі і радості, колективно і поодинці. Адже пісня, як сказав Михайло Шевченко, укладач збірки «Найкращі пісні України», має те велике, єдине, що не вмирає, що гукає, об'єднує, проймає жагучим почуттям духовності.

Доля української пісні сумна і героїчна. Багато трагічного було в житті народу: монголо-татарське іго, голод, розруха, страшна руїна, — а пісня вистояла, не вмерла.

Прочитати весь твір…

У повісті І. С. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я» письменник реалістично відтворив життя пореформеного села з усіма його суперечностями, правдиво створив образи селян того часу, їх характери, світогляд.

Серед жіночих образів повісті Мелашка посідає особливе місце. На тлі чудової природи письменник малює зустріч і ніжне кохання Лавріна і Мелашки. Саме в образі Мелашки розкрито найповніше риси характеру українки.

Мелашка вродлива, щедра й багата душею, вміє шанувати старших. її портрет — це типовий портрет українки: «Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгобраза, повновида, з тонким носиком.

Прочитати весь твір…

Що відрізняє одну націю від іншої? Насамперед, мова, національний характер, звичаї. Отже, втратити мову та традиції свого народу — значить втратити себе. Це дуже важлива думка, яку, серед інших, намагався донести до нас талановитий поет Д. Павличко.
Любов до рідного слова відкрилася в юнакові ще з дитинства. За його власними спогадами, він був єдиною україномовною дитиною у класі. Народився Дмитро Павличко на Івано-Франківщині, яка до 1939 року не входила до СРСР, тож навчатися мусив польською. За спогадами митця, його вчителька була палкою польською шовіністкою і щодня примушувала хлопчика декламувати віршик «Хто ти є? Поляк малий...» і таке інше.

Прочитати весь твір…

Без минулого немає майбутнього. Минуле сховане в глибині нашої пам'яті, воно з нами, нікуди не поділось. Оглянешся, придивишся і бачиш, що ця подія вже відбулась і минула. "Хороша наука історія, от тільки учні в ній погані", — жартують історики. Все нові і нові покоління людей повторюють помилки своїх предків, йдуть по зачарованому колу, хоча й намагаються це коло розірвати. На чому тримається людський рід? Це питання не давало спокою українським письменникам двадцятих років. Жорстока громадянська війна переорала плугом ненависті і насильства Україну. Боліло на душі і у Юрія Яновського. Темі громадянської війни він присвятив кілька творів, найвизначніший з яких — роман "Вершники".

Подробнее...

За давніх часів територія сучасної Донеччини називалася Диким Полем. Спочатку русичи, а потім запорізькі козаки боронили рідний край, заселяли велетенські степові простори.

В одному з перших художніх творів Київської Русі "Слові о полку Ігореві" невідомий автор відтворив прикмети нашої землі. Вирушаючи "на землю Половецьку, за землю Руську", князь Ігор із своєю дружиною проходив донецькими степами, щоб "...шоломом пити воду з Дону". Там, де закінчуються донецькі степи, на шляху до Дону, знаходиться могила — край руської землі. Минаючи її, воїни Ігоревого війська вигукують:

Подробнее...

Тарас Григорович Шевченко — один із найкращих письменників світу, у творчості якого гармонійно поєднувались талант поета-трибуна, поета-борця з талантом тонкого поета-лірика. Прекрасна, неповторна, мальовнича природа України постає в багатьох творах поета. Його поезії ніжні, ліричні, дуже близькі до усної народної творчості. Краса української природи, нев'януча, невмируща, завжди була з поетом і тоді, коли він був далеко від батьківщини. Перебуваючи на чужині, в далекому засланні, згадує поет матінку-Україну. І перед очима його стають і могутній Дніпро-Славутич, що стрімить свої хвилі до Чорного моря, й червона калина — окраса землі нашої, широкі зелені лани й білі вишневі садки.

Подробнее...

Я стою перед репродукцією — картиною, де змальована жінка-мати, яка схилилася над своєю дитинкою і, мабуть, як і мені колись, наспівує колискову пісню:

Спи, мій маленький,

Пізній бо час.

У свою пісню мати вкладає надії, сподівання на щасливе життя, долю своєї дитини, коли вона виросте.

А якою виросте її дитина? Сподівається, що син чи дочка буде доброю, милосердною людиною, буде любити і сама буде любимою.

Прочитати весь твір…