foto1
foto1
foto1
foto1
foto1
ГДЗ. Лучшие школьные сочинения по русскому языку литературе. Шпаргалки.l

Готовые домашние задания

Часто ми намагаємось зрозуміти думки або вчинки інших. Але, кажуть, душа кожної людини — глибокий колодязь, дивлячись у воду якого, ми намагаємось побачити своє віддзеркалення. І тоді, коли у воді колодязя чиєїсь душі ми не помічаємо свого обличчя, не відчуваємо схожості на себе або на своє оточення, людина нами не сприймається. Вона може бути ні поганою, ні хорошою, але багатьом здається незвичайною. І чомусь декого це ображає. «Який дивак! Яка дивачка!», — чутно навкруги. І, на жаль, майже ніхто не подумає хоч трішки глибше пізнати цих людей. Природно, той, хто не живе у повній мірі цього слова у звичному для інших світі, компенсує це замкненням у власному, життя в якому йде за особливими законами.

Подробнее...

Мабуть, так зумовлено природою, що людина перш за все думає про себе і своїх близьких. Але якби так жили всі, то напевне не були б створені складні механізми, людина б не побувала у космосі, не підкорила б земні надра, не поборола хвороби. Добре, що завжди були і є люди, котрі громадські інтереси ставлять вище власних, чужу біду сприймають як свою. І саме людьми небайдужими, у яких болить серце через чуже лихо, яких хвилює доля рідної землі, яких обурює несправедливість, я захоплююсь. Таким мені видався спочатку і Чіпка, герой роману братів Рудченків "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"

Прочитати весь твір…

Леонід Іванович Глібов народився в 1827 році в селі Веселий Поділ на Полтавщині. Ще з юного віку складав поезії російською мовою, але невдовзі почав писати байки українською. Упродовж життя він створив понад 100 байок. У них письменник зазвичай намагався порушувати проблеми людської та суспільної моралі. Леонід Глібов у своїх байках гостро критикував несправедливий суд, жорстокість панів, неробство, хвалькуватість, підлабузництво, брехливість тощо.

Відомо, що основною ознакою байки є її алегоричність. Відповідно до цього байка має дві частини — оповідну і повчальну.

Подробнее...

Багатьом віршам видатного українського поета Андрія Самійловича Малишка судилася щаслива доля: вони житимуть вічно, бо стали народними піснями.

Андрій Самійлович зростав із піснею, яку чув із маминих уст, на вулиці в рідному селі. І сам любив співати, змінюючи в піснях кінцівки, щоб всі вони були щасливими.

А першу власну пісню до кінофільму Олександра Довженка «Щорс» написав Малишко в тридцять шостому році, коли він був ще молодим літератором. Тоді прийшов до нього Довженко і сказав: «Мені потрібна пісня до фільму. Для Богунського полку. Пісня щорсовців, що йдуть у бій перемагати ворога. Це має бути героїчна пісня».

Прочитати весь твір…

Рано чи пізно кожна людина задумується над тим, для чого прийшла у цей світ і як живе. Це вічне питання важливо поставити перед собою якомога раніше, щоб не довелося в кінці життя, коли вже нічого не можна змінити і виправити, гірко шкодувати за змарнованими роками.

На світі є багато речей, які не можна змінити, виправити, поновити. Та нема нічого невблаганнішого за час. У дитинстві ми його не помічаємо, здається, він тягнеться аж надто повільно. Але з роками час ніби прискорює ходу, і вже не встигаєш зробити якісь важливі справи, поспішаєш, а час все одно обганяє тебе.

Прочитати весь твір…

У повісті І. С. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я» письменник реалістично відтворив життя пореформеного села з усіма його суперечностями, правдиво створив образи селян того часу, їх характери, світогляд.

Серед жіночих образів повісті Мелашка посідає особливе місце. На тлі чудової природи письменник малює зустріч і ніжне кохання Лавріна і Мелашки. Саме в образі Мелашки розкрито найповніше риси характеру українки.

Мелашка вродлива, щедра й багата душею, вміє шанувати старших. її портрет — це типовий портрет українки: «Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгобраза, повновида, з тонким носиком.

Прочитати весь твір…

Я стою перед репродукцією — картиною, де змальована жінка-мати, яка схилилася над своєю дитинкою і, мабуть, як і мені колись, наспівує колискову пісню:

Спи, мій маленький,

Пізній бо час.

У свою пісню мати вкладає надії, сподівання на щасливе життя, долю своєї дитини, коли вона виросте.

А якою виросте її дитина? Сподівається, що син чи дочка буде доброю, милосердною людиною, буде любити і сама буде любимою.

Прочитати весь твір…

«Хочеш пізнати людину — наділи її грошима та владою» — говорить народ­на мудрість. І, як свідчить світова література та життєвий досвід, у переважній більшості випадків вони «псують» людину. Отже, гроші і влада — зло? Спробуємо дати відповідь на це питання.

Гроші — це «вічна» проблема. Одні не знають, де їх взяти, а інші — куди їх подіти, щоб отримати ще більше. Яскравим прикладом цієї проблеми є п’єса І. Карпенка-Карого «Сто тисяч».

Головний герой п’єси, Калитка, так визначає місце грошей у своєму житті: «Гроші — всьому голова». І дійсно, вони заполонили не лише розум Герасима, а й душу. Все у своєму житті і житті рідних йому людей він вимірює грошима.

Подробнее...

Театр... В Україні завжди любили веселі, жартівливі сцени з народного життя. Вертеп, інтермедії на побутові теми були оригінальними першими виставами. «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник» І. Котляревського, «Назар Стодоля» Т. Шевченка — це вершини драматургії першої половини XIX століття. Друга половина XIX століття була більш плідна на театральні вистави і драматургів, бо вже існували не лише аматорські гуртки, а з'явились і професійні театри. М. Кропивницький, М. Старицький, І. Карпенко-Карий — корифеї української драматургії того часу.

Прочитати весь твір…

Оповідання «Лось» присвячене проблемам моралі. Таким поняттям, як добро і зло, чуйність та бездушність тощо. Герої оповідання — два хлопчики, які рятують лісову тварину від загибелі.

Лось потрапив до заповідника тайги. Це був великий звір з розложистими рогами, схожими на кущ, з якого облетіло листя. Лось звик до людей. У заповіднику йому нічого не загрожувало. Люди підгодовували лося. Більш за все звір любив зустрічати вранішню зорю, і тоді здавалося, що лось розуміє всі найпотаємніші таємниці природи.

Одного разу трапилося нещастя. Лось прийшов до ополонки, щоб утамувати спрагу, але лід тріснув. Звір опинився в холодній крижаній каші й не міг вибратися на берег. Випадковими свідками цього були хлопчики-брати.

Подробнее...