foto1
foto1
foto1
foto1
foto1
ГДЗ. Лучшие школьные сочинения по русскому языку литературе. Шпаргалки.l

Готовые домашние задания

"Інститутка" — це перша в українській літературі соціальна повість, глибоко реалістичний твір про взаємовідносини між кріпаками та панами. Письменниця показала нестерпне становище селян, що є наслідком жорстокості і бездушності кріпосників, зобразила наростання народного гніву, мораль панів і трудового народу, стан тодішньої освіти.

У повісті Марко Вовчок протиставила образи дівчини-кріпачки Устини і молодої пані. Назва твору наштовхує нас на думку, що головний герой — освічена поміщиця. "І що ж то за хороша з лиця була! Здається, і не змалювати такої краси!" — це враження від зовнішності панночки.

Подробнее...

У поезії «І виріс я на чужині» Шевченко відтворив враження від перебування в селі Кирилівці під час першої подорожі на Україну у 1843 році. Поет згадує рідне село, говорить про всю Україну. Він протиставляє чудовій українській природі тяжке життя поневоленого народу.
Тарас Шевченко із захопленням говорить про рідний край. Його мальовничі пейзажі приваблюють Шевченка і як патріота, і як художника:
 
...Одинокому мені
Здається — кращого немає
Нічого в Бога, як Дніпро
Та наша славная країна...
 

Прочитати весь твір…

Українська пiсня... Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою юнiсть красиву i нiжну. Яка мити не спiвала цих легких, як сон, пiсень над колискою дорогих дiтей.

З народних пiсень ми довiдуємося про минуле нашого народу. його побут i звичаї, надiї i сподiвання, про важливi iсторичнi подiї, що вiдбуваються в Українi, уславлюються подвиги окремих осiб, змальовується героїчне минуле нашої Вiтчизни.

Прочитати весь твір…

З раннього дитинства нас вчать берегти та охороняти природу, любити тварин, адже вони — брати наші менші. Завжди серед людей будуть ті, хто любить тварин, оберігає їх, і ті, хто не сприймає їх як живих істот, а тільки використовує.

В оповіданні Євгена Гуцала «Лось» розповідається жахлива історія, яка сталася в тайзі. Як не намагалися брати врятувати тварину, яка потрапила в біду, їм це не вдалося. Спочатку лось мало не став жертвою сил природи, які бувають інколи жорстокі і до тварин, і до людей. Не встигли хлопчики врятувати лося з ополонки, як пролунав постріл браконьєра: «Коли пролунав постріл, то лось деякий час ще біг уперед, а потім спіткнувся, ніби натрапив на корч.

Подробнее...

В оповіданні Орися постає дуже вродливою, чемною дівчиною. Вона шанує й слухається свого батька,

поважає старого Гриву, який усе життя прожив з її батьком і вірно служив йому. Зовнішня врода Орисі відповідає її прекрасній, чутливій душі. Вона вірить у справжнє кохання і в те, що її суджений призначений долею. Орися — сором'язлива дівчина. Коли батько питає в неї, чи згодна вона піти за князя, який дуже їй сподобався, дівчина нічого не відповідає. Це свідчите про її гідність і повагу до себе та інших людей.

Прочитати весь твір…

В українській літературі є багато цікавих постатей. Особливе місце серед них посідає Остап Вишня. Його творчість відзначається глибокою самобутністю, в якій поєднується водночас і ліризм, і м'який гумор. Остапу Вишні належить пріоритет у жанрі гумору. В його усмішках поєднується розповідь про події та авторські відступи, особливості стилю письменника.

Ліризм його гуморесок йде від захоплення рідною природою, від любові до народної пісні. Задушевність, глибока емоційність, що яскраво вибухає безпосередніми переживаннями, характерні для творів українського гумориста. Не випадково описи природи, як правило, завершуються пісенними рядками, що посилює емоційне сприйняття:

Подробнее...

Кожен з нас, напевно, читав у дитинстві казку про Червону Шапочку — гарну, слухняну дівчинку, яка допомагала мамі й старенькій бабусі. Зовсім по-іншому подає цей образ Є. Дудар у однойменній гуморесці. Його Червона Шапочка нагадує багатьох сучасних підлітків, для яких, духовність, чесність, ввічливість, повага до старших — лише порожні слова. Ця 16-річна дівчина п'є, палить, розмовляє молодіжним жаргоном і живе виключно споживацькими інтересами. Навіть страшного здоровенного Вовка загнала і мисливця налякала, що вже казати про хвору, немічну бабусю, в якої забрала останню пенсію! Після цього зникла в лісі й не повернулася додому. їй байдуже, що бабуся залишилася без копійки, що хвилюється мати... Головне — випити, погуляти, розважитися! Яка людина з неї виросте і яке життя на її чекатиме — можна тільки уявити...

Прочитати весь твір…

За давніх часів територія сучасної Донеччини називалася Диким Полем. Спочатку русичи, а потім запорізькі козаки боронили рідний край, заселяли велетенські степові простори.

В одному з перших художніх творів Київської Русі "Слові о полку Ігореві" невідомий автор відтворив прикмети нашої землі. Вирушаючи "на землю Половецьку, за землю Руську", князь Ігор із своєю дружиною проходив донецькими степами, щоб "...шоломом пити воду з Дону". Там, де закінчуються донецькі степи, на шляху до Дону, знаходиться могила — край руської землі. Минаючи її, воїни Ігоревого війська вигукують:

Подробнее...

У творчому доробку В. Дрозда чимало яскравих прозових творів: повість «Ирій», романи «Катастрофа», «Самотній вовк», «Спектакль», «Листя землі» та інші; оповідання «Пігмаліон», притча «Сонце» тощо. У 1965 році з'явилося оповідання «Білий кінь Шептало». Тогочасні критики дали несхвальний відгук на нього, бо у творі письменник зачіпав важливу вселюдську проблему особистості в суспільстві. Але, незважаючи на все ці «критичні зауваження», В. Дрозд написав продовження — оповідання «Кінь Шептало на молочарні», надруковане у 1967 році. Нині обидва твори добре відомі читачам і перекладені багатьма мовами.

Головний герой оповідання — білий кінь Шептало, який працює на одному з господарств, виконуючи разом з іншими кіньми важку й обридлу щоденну роботу, і терпляче зносить удари батогом від конюха Степана та хлопця-підпаска. Шептало згадує, як колись його, молодого й гордого, «зломили», осідлали люди, примусивши працювати на себе.

Прочитати весь твір…

Образ вчителя проходить крізь життя кожного з нас. Я пам'ятаю своє Перше вересня, коли шкільний дзвінок пролунав для мене вперше. Пройшло всього чотири роки, але цей день живе у моїй пам'яті з усіма подробицями. Зараз у нас викладають багато вчителів, які вчать нас різних предметів. З одного боку, всі вчителі — різні, але з іншого — вони виконують одну дуже важливу справу: навчають та виховують нас.

У поезії «Вчителька» Андрій Малишко змальовує образ саме такої жінки, яка навчає та виховує. Минуло багато років, але автор пам'ятає свою вчительку:

Подробнее...