foto1
foto1
foto1
foto1
foto1
ГДЗ. Лучшие школьные сочинения по русскому языку литературе. Шпаргалки.l

Готовые домашние задания

Загрузка...

Микола Кіндратович Вороний (1871—1938), як і М. Зеров, належить до видатних діячів української культури, об'єднаних трагічним поняттям «розстріляне відродження». Обидва були всебічно обдарованими людьми, на їхнє формування значний вплив справив великий Франко. М. Вороного з Франком єднала не лише співпраця, а й щира дружба. М. Зеров і М. Вороний в особистому житті теж були не досить щасливими. У першого син помер ще хлопчиком, а у другого — був репресований. М. Вороний про трагічну долю єдиного і улюбленого сина Марка вже не довідався, бо сам пішов із життя.

Справді, навіть важко уявити, що коли ми говоримо про талановитого поета, перекладача, критика, історика літератури, публіциста, актора, режисера, редактора, знавця музики і дослідника національного театру, світової та вітчизняної драматургії, то маємо на увазі ім'я однієї людини — М. Вороного.

Прочитати весь твір…

Багато є легенд українського народу: про історичне минуле, про славетні подвиги... І багато українських письменників також писали твори на цю тему.

Наприклад, у Миколи Вороного є поема «Євшан-зілля». Це поетична інтерпретація легенди про юного половця, якого взяв полон Володимир Мономах. Життя хлопчика в чужині було розкішним: він ні в чому не знав відмови, жив у достатку. Все було б гаразд, але на Батьківщині половця залишився батько, що дуже тужив за сином і хотів повернути рідну дитину, бо батьківська любов найсильніша и світі. І от гудець іде до Києва за юним паном. Усі спроби були марними — половець став русичем.

Подробнее...

Літературні герої... Вони стають для когось ідеалами в житті, для інших — негативними персонажами, для когось зразком тієї чи іншої епохи чи часу. Але всі створені письменниками образи несуть ту чи іншу виховну місію.

І. С. Нечуй-Левицький у своїй соціально-побутовій повісті «Кайдашева сім'я» створив образи селян пореформеної доби XIX століття. Це яскраві і колоритні образи, бо кожний із них неповторний і індивідуальний: тихий, богобоязливий Омелько, добра господиня і гарна куховарка Маруся, бриклива Мотря і насуплений Карпо, ніжний Лаврін і лагідна Мелашка, а ще два незабутніх образи, які є, мабуть, чи не в кожному селі, — це баба Палажка і баба Параска. Особисто мені сподобалися саме ці гумористичні образи.

Прочитати весь твір…

Хто з нас у дитинстві не уявляв собі відьом, чаклунів, домових? Хто не мріяв вночі сходити до цвинтарю, щоб перемогти в собі страх?

У світ таких казкових істот потрапляємо ми, коли відкриваємо твір М.Коцюбинського "Тіні забутих предків". У цьому творі, як в "Лісовій пісні" Лесі Українки, вражають описи і природи, народні повір'я, дійсність переплітається з міфічними істотами. Іноді читаєш і не розумієш, в якому світі ти перебуваєш: в реальному чи міфічному.

Прочитати весь твір…

Для кожної людини найдорожче, найрідніше й найкраще місце те, де вона народилася і виросла. Я живу в місті Харкові на проспекті Фрунзе. Я дуже люблю і своє місто, і свій проспект, і свій будинок.

Проспект починається від найбільшого і найдовшого у Харкові Московського проспекту. У двадцятих роках минулого століття на цій вулиці розпочалося будівництво заводів-гігантів. А перпендикулярно до Московського проспекту стали забудовувати житлові масиви. Тому будинки старі, переважно триповерхові, побудовані в довоєнний або післявоєнний час.

Проспект Фрунзе широкий, зелений. Посередині розташована алея з доріжками, лавками і чудовим фонтаном. У будь-яку пору року тут прекрасно, але найбільше мені подобається влітку.

Подробнее...

Література української діаспори стала відомою для широкого кола українського читача в період розбудови незалежності нашої країни. В українську літературу повернулись імена письменників, яких в 20—30-ті роки доля закинула кого в табори, кого в інші країни. До таких митців належить і поет Тодось Осмачка.

Народившись в кінці XIX століття, Тодось Осмачка став свідком нашої буремної історії. Перша світова війна, революція 1905—1907 pp., буржуазна і жовтнева революції 1917 року, Громадянська війна. Бачачи здібності дитини, батько-селя-нин дав синові освіту. Т. Осмачка вивчився на вчителя. У 1923 році видав першу поетичну збірку «Круча», а згодом і «Скитські вогні», і «Клекіт». Кожна з них говорила про талановитого молодого автора, але була зустрінута гострою критикою, а поета почала переслідувати влада.

Подробнее...

Чарують і захоплюють поезії видатного українського поета Максима Тадейовича Рильського. На мою думку, найголовніше місце в його багатогранній творчості посідає тема людини і природи. У кожному рядку ніби відбувається їх єднання. Автор доводить, що людина і природа нероздільні.

У роздумах про життя поет доходить висновку, що людина не може існувати без природи, особливо наголошує на людському відчутті краси.

В одному з віршів М. Рильський зображає дівчат, які працюють на винограднику і співають народну пісню "На городі верба рясна..."

Подробнее...

Серед зразків усної народної творчості, створених нашими предками, особливим різновидом є загадки. Хоч вони мають дуже коротку форму, але в кожній з них у художньо-поетичному стилі зображені явища чи істоти. Для того, щоб відгадати загадку, потрібно розуміти алегорії, які в ній використовуються, метафори, якими зображуються предмети і події. Побудовані загадки так, що збуджують цікавість, викликають бажання поміркувати над тим, що ж ховається за звичайними словами?

Подробнее...

Повість М. Вовчка "Інститутка" була першим великим полотном у дожовтневій українській прозі, де з позицій революційної демократії показано антагонізм між кріпаками і кріносниками, стихійний протест проти сваволі гнобителів, засуджувалося кріпацтво як велике соціальне зло.

У повісті Марко Вовчок протиставила образи дівчини-кріпачки Устини і молодої пані. Головна героїня — освічена поміщиця. Вона була вихованкою Інституту благородних дівиць, де їх вчили, як поводитись у вищому світі, співати, танцювати та говорити по-французьки. Про роки навчання вона згадує з презирством: "Нуда така!.. І те вчи, і друге, й десяте... товчи, та товчи, та товчи!.."

Подробнее...

Коли я читав повість А. Я. Чайковського "За сестрою", мені здавалося, що переді мною постав герой-богатир з раніше читаних українських дум. Хоч Павлусю було лише п'ятнадцять років, але він часто потрапляє, а потім вибирається із ситуацій, з яких йому, здавалося б, вибратися не під силу. Я розумію, що автор явно перебільшує фізичні можливості свого героя, але, певно, він намагався довести нам, сьогоднішнім, що такі молоді герої - окраса історії України! І ми вже не помічаємо цього перебільшення, бо образ Павлуся захоплює нас, викликає особливу симпатію; його хочеться наслідувати і буди на нього схожим.

Прочитати весь твір…