foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Готовые домашние задания

...Все почалося з поезії Омара Хайяма. Одного разу я натрапив на його вірш, який збентежив мене:
Для чого світу ти? Ніщо ти перед ним.
Існуєш ти чи ні - примара все і дим.
Безодні з двох боків буття твого зіяють.
А поміж ними - ти, ніщо у світі цім.
Не знаю, може, філософи і знайдуть у цих словах мудрий зміст, але мені важко погоджуватися з вироком, що я - "ніщо у світі цім". Звичайно, людина приходить із небуття і йде у небуття. І все ж, багато чого залежить саме від неї: буде її життя непомітним порухом повітря у всесвіті чи спалахне сонячним протуберанцем або навіть новою зіркою. Це і є, на мій погляд, слід людини на землі, який вона по собі залишає.

Прочитати весь твір…

Невдовзі після створення роману «Собор» Григір Тютюнник написав листа Олесеві Гончару: «Щойно прочитав «Собор». Орлиний, соколиний роман Ви написали, роман-набат! О, як засичить ота наша ретроградна гидь, упізнавши сама себе; яке невдоволення Вами висловлять...» Саме так і сталося. Роман «Собор» довгий час, близько двадцяти років, був суворо заборонений... Я думаю, ця заборона була прямим свідченням того, що письменник не прикрасив нічого у своєму творі, змалювавши реальний стан речей, тому й «засичали» на Олеся Гончара. Ще б пак, бо було кинуто тінь на «світлі справи» влади.
Центральним образом роману, що ми бачимо вже з самої назви, є собор. Який багатогранний образ створив Олесь Гончар! Собор — це і релігія, яку намагалися викоренити з людських душ за часів СРСР, і пам'ять людська про історію, про справи пращурів і їхній спадок, і образ-символ душі людини.

Прочитати весь твір…

За давніх часів територія сучасної Донеччини називалася Диким Полем. Спочатку русичи, а потім запорізькі козаки боронили рідний край, заселяли велетенські степові простори.

В одному з перших художніх творів Київської Русі "Слові о полку Ігореві" невідомий автор відтворив прикмети нашої землі. Вирушаючи "на землю Половецьку, за землю Руську", князь Ігор із своєю дружиною проходив донецькими степами, щоб "...шоломом пити воду з Дону". Там, де закінчуються донецькі степи, на шляху до Дону, знаходиться могила — край руської землі. Минаючи її, воїни Ігоревого війська вигукують:

Подробнее...

Одне із найпрекрасніших людських почуттів — це почуття кохання. Людина, яка не звідала цього почуття, — нещаслива, бо лише кохана людина здатна йти назустріч життю, а не поспішати за ним.

Українська інтимна лірика XX століття представлена поезіями П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, В. Симоненка, А. Малишка та багатьох інших митців. Поет не може не оспівати це почуття, бо поет своєю поезією закликає йти читачів назустріч життю і сам іде попереду.

Прочитати весь твір…

П'єсу Миколи Куліша «Мина Мазайло» після першої ж постановки оцінили і глядачі, і критики. її було рекомендовано до показу в усіх театрах України, адже образи і характери героїв трактувалися як живі й оригінальні типи і активно проектувалися на тогочасну українську дійсність.

У п'єсі небагато дійових осіб, події розгортаються між Миною і Мокієм, і герої по-різному ставляться до рішення Мини змінити своє прізвище Мазайло на благозвучне Мазєнін. Герої твору розділилися на два табори в залежності від своїх поглядів. Мокія активно підтримує дядько Тарас, на боці Мини дружина Килина Трохимівна, близька родичка з Курська тьотя Мотя і донька Рина, перші репліки якої створюють сюжетне й емоційне напруження в п'єсі. Дівчина повна ідей щодо того, як зламати вперте небажання Мокія змінити прізвище.

Прочитати весь твір…

Коли Бог не хоче дати людині долю, він дає їй талант. І тоді талант стає долею митця. Хтозна, чи можна це віднести до Ліни Костенко. На жаль, вона дуже мало розповідає про себе, про свою жіночу долю. Але талантом Бог її нагородив великим.

Якось Гете сказав, що жінка-поет не здатна писати про речі, які вимагають аналізу, зусилля розуму. Жіноча область творчості — це почуття. Ліні Костенко вдається усе. Вона говорить про серйозне, важливе, вічне, аналізує, робить висновки, розмірковує — і все це пропускає через своє чутливе серце. Уся її творчість по-чоловічому поміркована, мудра і по-жіночому пристрасна.

Прочитати весь твір…

В українській літературі є багато цікавих постатей. Особливе місце серед них посідає Остап Вишня. Його творчість відзначається глибокою самобутністю, в якій поєднується водночас і ліризм, і м'який гумор. Остапу Вишні належить пріоритет у жанрі гумору. В його усмішках поєднується розповідь про події та авторські відступи, особливості стилю письменника.

Ліризм його гуморесок йде від захоплення рідною природою, від любові до народної пісні. Задушевність, глибока емоційність, що яскраво вибухає безпосередніми переживаннями, характерні для творів українського гумориста. Не випадково описи природи, як правило, завершуються пісенними рядками, що посилює емоційне сприйняття:

Подробнее...

Скільки існував наш народ, стільки вкладав він свою мудрість у прислів'я та приказки. У них вся сила народного розуму, у них і заповіт нащадкам про те, як поводитись, і спостереження за життям і людьми, і розмірковування над важливими вічними питаннями.
Знайомлячись із народними прислів'ями та приказками, я відзначив для себе, що вони зачіпають усі теми, які тільки можуть бути цікавими людині: є приказки про Батьківщину, про природу, про працю, про гроші, про здоров'я та хворобу, про добро і зло, життя та смерть, про родину. Не знайдеш і слів, щоб висловити всю глибину простої людської мудрості, яка прихована у таких коротких висловах!

Прочитати весь твір…

«Його життя було коротке й високе, як міст над вузенькою штольнею гірської безодні. Хмари сумніву і зневіри сповивали його не раз, але не завадили сміливим думкам філософа і поета переходити по ньому, дивитися з нього наокіл і шукати взором днища світу», — сказав про Богдана-Ігоря Антонича Дмитро Павличко. Дійсно, творчість Антонича — цілісний, складний і цікавий світ людини, котра за 27 років свого життя спромігся досягти того, що інші не досягають і за ціле життя.

У збірці поета «Велика гармонія» панує послідовна релігійність, яка проявляється в імітуванні молитовної лірики, переспіви біблійних псалмів. Наступна збірка «Три перстені» — ніби сходження з порожнечі неба до безодні землі.

Подробнее...

Давно відомо, що дуже часто природа буває для митця могутнім джерелом творчого натхнення. Талант письменника залежить від того, наскільки глибоко і точно зуміє він проникнути в таємниці природи, відчути подих її життя. Особливо помітний зв'язок вічно мінливих картин рідної природи з переживанням Остапа Вишні у «Мисливських усмішках».

Письменник дуже любив полювання, довго готувався до відкриття сезону, збирав друзів. Дружина з розумінням ставилася до захоплення Остапа Вишні, хоча той майже завжди повертався без трофеїв. Хіба що курку купить на базарі.

Прочитати весь твір…

Copyright © 2018 Сочинения, рефераты, твори, русский язык, українська мова, литература Rights Reserved.