foto1
foto1
foto1
foto1
foto1
ГДЗ. Лучшие школьные сочинения по русскому языку литературе. Шпаргалки.l

Готовые домашние задания

Місто Київ — столиця України. Київ з любов'ю називають і красивим містом, і давнім, і сучасним, і величним. Як відомо, особливо чарівним Київ буває весною, коли буйна зелень уривається у місто. Усі знають Київ як місто квітучих каштанів. Весною на очах у киян наливаються, ростуть та цвітуть трави й квітки. Кияни замиловуються та пишаються своїми парками й бульварами. І хто хоч раз побуває у Києві, той з великою любов'ю згадує про це місто, хоче ще приїхати до нього.

Подробнее...

Мій тато-завзятий рибалка! Він їздить на річку з вудочками по неділях в будь-яку пору року. Але сумує, що ми з мамою не завжди їдемо з ним.

І от якось влітку ми всією сім'єю поїхали на рибалку. Поки ми з татом розбирали снасті, мама збирала поблизу хворост для вогнища-тато ж обіцяв юшку! Поки тато розставив вудки, ми з мамою розвели вогнище біля річки на галявині.

Навкруги було дуже гарно, бо світанок вже відступив, відводячи за собою туман, а поплавці мирно погойдувалися на воді, не провіщаючи ніякого клювання. Тоді я трохи занудьгував і пішов до вогнища.

Подробнее...

Мене завжди приваблювала українська мова, пробуджуючи в моїй душі любов до цієї землі. Справді, українське мовлення дуже схоже на пісню. Мабуть, тому існує дуже багато пісень на українській мові. А як гарно співала мені бабуся колискові, коли я була маленькою! Кожне її слово бриніло в моїй душі, відносило у казковий світ мрії.

Подробнее...

Нашому селу літ триста п'ятдесят, різні версії є про його назву.
Що чумаки возили сіль із Криму й заїжджали часто у корчму. І що перший переселенець дав назву свою. Що княгиня Софія Кантими-рівна правила нашим селом. Мала маєток, Роганку-річку, а в ній карасі, і лини, й окуні. І церква теж була. І люди добрі, прості, роботящі, умілі та тямущі. І пісня сходила із уст сама.
Мала Рогань, так звуть моє село, зручно примостилося біля швидкоплинної річки, затіненої верболозами.

Подробнее...

У всі часи народ дуже любив свята. Але з якоюсь особливою надією, трепетом і любов'ю люди чекали Великдень. Саме у ці дні починається справжня весна, з її буйними фарбами і пахощами.

До цього свята у всіх будинках бабусі і мами печуть паски, роблять сирні паски і фарбують яйця. З дитинства я завжди чекаю з нетерпінням Різдво і Великдень, як найголовніші, більші свята.

Мені подобається спостерігати, як народжується свято, як печуть паски. Ароматні, рум'яні, незвичайно смачні і такі, що зачаровують своєю красою.

Подробнее...

У селі мою бабусю вважають знахаркою, а я думаю, що вона справжня чарівниця. Я часто прошу її взяти мене в поле, на луки чи в ліс, коли вона йде туди по лікарські рослини. Бабуся знає, коли треба рвати ту чи іншу квітку, де ховаються гриби, як правильно сушити і зберігати трави. Одного разу вона сказала мені, що поле, луки й ліс — це зелена аптека.

Якось навесні бабуся звернула мою увагу на березу, що росла біля хати і вже випустила перші листочки, між якими висіли тонкі сережки.

Подробнее...

Батьківщина... Для кожного у цьому слові свій зміст. Для одних — це вся країна, для других — рідне місто чи селище, в якому народився і виріс, для третіх — не більше і не менше, як батьківське подвір'я. Наповнення цього слова залежить і від епохи, в яку народився і в якій відбулося усвідомлення себе в контексті країни.

Подробнее...

Серед зелені вишневого садочка стоїть біла хата. Вона здається мені такою ж старою та мудрою, як і моя прабабуся, до якої ми з мамою приїжджали погостювати цього літа.
...Перша зустріч із нею була схожа на казку. Після автобусного пилу й духоти ми нарешті увійшли до старенького чистого двору — і раптом очі засліпило білим світлом. Під яскравою блакиттю неба, наче стрічкою, опоясана біля землі чорнобривцями та майорами, стояла невелика хатинка.

Подробнее...

Мабуть, це питання слід пов'язати із отим вічним питанням дорослих накшталт «Яким ти хочеш стати, коли подорослішаєш?» або «Ким мрієш бути?». У молодших класах, коли мене це діставало це питання, я відповідав, шо моя мрія — бути таким, як Карабас-Барабас або Бармалей. Але то було усе несерйозно і необмірковано. Згодом трапився випадок, який примусив мене замислитися над цим питанням. Я посварився з усіма своїми друзями. Спочатку ходив «півнем», високо задравши носа і зухвало думав, що вони без мене і дня не зможуть прожити.

Подробнее...

Улюблених справ у мене дуже багато. Я іноді замислююся: невже життя буває не цікавим? Ніколи б не повірив, якби не приклад з мого життя. У мене є знайомий Юра, у якого постійно поганий настрій, а улюблена його фраза — «Ох, як же нудно!». Я думаю, що це все через його безбарвне життя, яке складається із відвідування школи і повернення додому.
У мене все навпаки. Я просто не маю часу сумувати.

Подробнее...