foto1
foto1
foto1
foto1
foto1
ГДЗ. Лучшие школьные сочинения по русскому языку литературе. Шпаргалки.l

Готовые домашние задания

Місто Київ — столиця України. Київ з любов'ю називають і красивим містом, і давнім, і сучасним, і величним. Як відомо, особливо чарівним Київ буває весною, коли буйна зелень уривається у місто. Усі знають Київ як місто квітучих каштанів. Весною на очах у киян наливаються, ростуть та цвітуть трави й квітки. Кияни замиловуються та пишаються своїми парками й бульварами. І хто хоч раз побуває у Києві, той з великою любов'ю згадує про це місто, хоче ще приїхати до нього.

Подробнее...

Мій тато-завзятий рибалка! Він їздить на річку з вудочками по неділях в будь-яку пору року. Але сумує, що ми з мамою не завжди їдемо з ним.

І от якось влітку ми всією сім'єю поїхали на рибалку. Поки ми з татом розбирали снасті, мама збирала поблизу хворост для вогнища-тато ж обіцяв юшку! Поки тато розставив вудки, ми з мамою розвели вогнище біля річки на галявині.

Навкруги було дуже гарно, бо світанок вже відступив, відводячи за собою туман, а поплавці мирно погойдувалися на воді, не провіщаючи ніякого клювання. Тоді я трохи занудьгував і пішов до вогнища.

Подробнее...

Мене завжди приваблювала українська мова, пробуджуючи в моїй душі любов до цієї землі. Справді, українське мовлення дуже схоже на пісню. Мабуть, тому існує дуже багато пісень на українській мові. А як гарно співала мені бабуся колискові, коли я була маленькою! Кожне її слово бриніло в моїй душі, відносило у казковий світ мрії.

Подробнее...

У всі часи народ дуже любив свята. Але з якоюсь особливою надією, трепетом і любов'ю люди чекали Великдень. Саме у ці дні починається справжня весна, з її буйними фарбами і пахощами.

До цього свята у всіх будинках бабусі і мами печуть паски, роблять сирні паски і фарбують яйця. З дитинства я завжди чекаю з нетерпінням Різдво і Великдень, як найголовніші, більші свята.

Мені подобається спостерігати, як народжується свято, як печуть паски. Ароматні, рум'яні, незвичайно смачні і такі, що зачаровують своєю красою.

Подробнее...

Нашому селу літ триста п'ятдесят, різні версії є про його назву.
Що чумаки возили сіль із Криму й заїжджали часто у корчму. І що перший переселенець дав назву свою. Що княгиня Софія Кантими-рівна правила нашим селом. Мала маєток, Роганку-річку, а в ній карасі, і лини, й окуні. І церква теж була. І люди добрі, прості, роботящі, умілі та тямущі. І пісня сходила із уст сама.
Мала Рогань, так звуть моє село, зручно примостилося біля швидкоплинної річки, затіненої верболозами.

Подробнее...

У селі мою бабусю вважають знахаркою, а я думаю, що вона справжня чарівниця. Я часто прошу її взяти мене в поле, на луки чи в ліс, коли вона йде туди по лікарські рослини. Бабуся знає, коли треба рвати ту чи іншу квітку, де ховаються гриби, як правильно сушити і зберігати трави. Одного разу вона сказала мені, що поле, луки й ліс — це зелена аптека.

Якось навесні бабуся звернула мою увагу на березу, що росла біля хати і вже випустила перші листочки, між якими висіли тонкі сережки.

Подробнее...

Батьківщина... Для кожного у цьому слові свій зміст. Для одних — це вся країна, для других — рідне місто чи селище, в якому народився і виріс, для третіх — не більше і не менше, як батьківське подвір'я. Наповнення цього слова залежить і від епохи, в яку народився і в якій відбулося усвідомлення себе в контексті країни.

Подробнее...

Мабуть, це питання слід пов'язати із отим вічним питанням дорослих накшталт «Яким ти хочеш стати, коли подорослішаєш?» або «Ким мрієш бути?». У молодших класах, коли мене це діставало це питання, я відповідав, шо моя мрія — бути таким, як Карабас-Барабас або Бармалей. Але то було усе несерйозно і необмірковано. Згодом трапився випадок, який примусив мене замислитися над цим питанням. Я посварився з усіма своїми друзями. Спочатку ходив «півнем», високо задравши носа і зухвало думав, що вони без мене і дня не зможуть прожити.

Подробнее...

Серед зелені вишневого садочка стоїть біла хата. Вона здається мені такою ж старою та мудрою, як і моя прабабуся, до якої ми з мамою приїжджали погостювати цього літа.
...Перша зустріч із нею була схожа на казку. Після автобусного пилу й духоти ми нарешті увійшли до старенького чистого двору — і раптом очі засліпило білим світлом. Під яскравою блакиттю неба, наче стрічкою, опоясана біля землі чорнобривцями та майорами, стояла невелика хатинка.

Подробнее...

Улюблених справ у мене дуже багато. Я іноді замислююся: невже життя буває не цікавим? Ніколи б не повірив, якби не приклад з мого життя. У мене є знайомий Юра, у якого постійно поганий настрій, а улюблена його фраза — «Ох, як же нудно!». Я думаю, що це все через його безбарвне життя, яке складається із відвідування школи і повернення додому.
У мене все навпаки. Я просто не маю часу сумувати.

Подробнее...