foto1
foto1
foto1
foto1
foto1
ГДЗ. Лучшие школьные сочинения по русскому языку литературе. Шпаргалки.l

Готовые домашние задания

Загрузка...

Я знаю, що є люди, які мають дуже багато грошей. Їм здається, що вони можуть купити все. І дійсно, у них є прекрасні квартири або навіть будинки, вони їздять на красивих машинах, на них дорогий одяг, багато ювелірних прикрас. Здавалося б, живи й радій. Але мої батьки кажуть, що такі люди не щасливіші тих, хто має скромний достаток.

Щастя за гроші не купиш. А що ж таке бути щасливим? Бути щасливим — означає мати міцну дружну родину, улюблену роботу, вірних друзів і, звичайно ж, здоров'я.

Подробнее...

Початок осені завжди чарівний. Повітря стає прозорим, а все навкруги виграє яскравими кольорами.

Невеличкий ліс теж золотиться, багряніє, палає і з кожним ранком заливається все блискучішим вогнем. А після дощику з кущів вилазять гриби. Кумедні, товсті. На старих пеньках туляться один до одного тонконогі опеньки. Розсипалися по галявинах червоноголові підосичники, зеленуваті й рожеві сироїжки, запашні рижики. Особливо поважними здаються серед них товсті гриби під червоною шапкою з білими крапочками — мухомори. Намистинками розсипалися по кущах різнокольорові ягідки. Барви лісу доповнює і волохатий зеленувато-сірий мох на деревах. Пахне грибами, чебрецем, дощем і ще чимось дивним, приємним.

Пишається проти сонця ліс, пломенять осінні вогневі барви. А разом з лісом пишається й осінь тим, що створила таку красу.

Мова – то форма, яка, наче глечик воду, утримує менталітет народу. І якщо розбити глечик, то вода не зникне, а просто розтечеться, випарується, піде у землю. І люди без мови не зникнуть. Вони просто стануть інакше дивитись на ті самі речі. Вони стануть інші.
Але коли я чую заклики захистити нашу мову від конкурентів, я згадую старезний анекдот про чоловіка, який їхав відпочивати у Сочі, але сів до магаданського поїзда. Звісно, він може скільки завгодно вимахувати темними окулярами від сонця й розповідати іншим пасажирам про красунь у бікіні та корисні фрукти. Але поїзд кінець кінцем приїде на станцію призначення. І тоді бідоласі лишиться тільки стояти по коліна у снігу й милуватися північним сяйвом.

Прочитати весь твір…

На п'ятнадцятиріччя мама подарувала мені потьмянілий від часу срібний перстень з великим прозоро-блакитним каменем. «Красивий, — подумала я, — але явно не новий. По-моєму, таких зараз не роблять. Цікаво, чий він?» Немов угадавши мої думки, мама сказала: «Раніше його носила твоя бабуся — зробили на замовлення. Потім вона мені його подарувала. А я дарую тобі. Не загуби, він для нас із бабусею дуже коштовний».

Подробнее...

Для того, щоб навчитися жити в злагоді з природою, треба відчувати себе частиною всього живого на Землі, тобто не завдавати шкоди тваринам (і домашнім, і тим, які зустрінуться на вулиці), не розводити вогнища у лісах, не смітити!
Щоб навчитися любити природу, треба розводити вдома рослини, дбати про них, вчасно поливати, пересаджувати, удобрювати. Після цього у людини не з’явиться бажання «зробити боляче» якійсь рослинці. Людина прагнутиме захищати рослини.
Наприклад, восени ми йдемо збирати гриби, не знаючи, як саме треба це робити. Не забудьте взяти із собою не тільки кошик чи торбинку, а ще й ніж. Гостре лезо потрібне нам для того, щоб обережно відокремити гриб від грибниці.

Прочитати весь твір…

Народ, що не знає своєї історії,
є народ сліпців.
О.Довженко

Відомий філософ доби Відродження сказав: «Рослина без коріння всихає, людина без минулого не живе». У XVII столітті, коли європейські митці та науковці почали активно вивчати історичну спадщину своїх народів задля доведення самобутності й оригінальності культури кожного з них, ці слова стали символічними. Сьогодні, у столітті XXI, вони надзвичайно актуальні для українців, бо, напевно, небагато у світі націй, які так погано знають свою історію.
Ця проблема виникла не на сучасному етапі. Відтоді, як Україна опинилася під владою Польщі, Литви, Угорщини, Росії, її історія почала замовчуватися, а очевидні факти ідеологічно перекручувалися. Такі процеси тривали багато століть, і лише нині, у незалежній країні, стало очевидним, що незнання національної історії – справжня трагедія українського народу, який досі не визначив свого місця серед інших народів світу, не усвідомив своєї значущості.

Прочитати весь твір…

Що б я розповів своєму ровеснику з XXII століття, якби машина часу перенесла мене туди? Але чудес не буває. А от лист написати можна...

Друзяко! Пише тобі твій одноліток з XXI століття. Якщо у вас збереглася система освіти, то ти, напевно, знаєш про всі головні події XX і XXI століть. Пишу про ці два сторіччя, тому що живу я на самому початку XXI. Отже, ти все, мабуть, знаєш. Але, як говорять нам щодня вчителі: «Повторення — мати навчання».

Подробнее...

Якось, знаходячись у Києві, ми зайшли до кафе пообідати. За столик крім нас сіла жінка похилого віку з маленькою онучкою. Дівчинка вередувала, не хотіла їсти борщ і вимагала «грибочків» — тістечок.На блюді лежав акуратно нарізаний свіжий чорний хліб, пишний і ароматний.

— Який смачний і красивий хліб, — сказала я.— Правда?! — відгукнулася жінка. — Для мене він смачніший будь-яких «грибочків» і «наполеонів».І Валентина Михайлівна (так звали жінку) розповіла, як під час війни вона, тоді восьмирічна дівчинка, жила з мамою в селі, куди вони переїхали, рятуючись від голоду.

Подробнее...

Говорять: «Краса врятує світ!» Я б додав: «Краса і доброта врятують світ!» Етимологія слова «добрий» мінялася. Були часи, коли слов'яни цим словом оцінювали зовнішність і красу людини. Тому краса і доброта — це слова дуже близькі: добра людина завжди красива.

Добрі справи людей високо оцінювалися за всіх часів. Коли ми говоримо про добрі справи, згадується діяльність тих безсрібників, що їхали за тридев'ять земель рятувати людей від хвороб, учити дітей, допомагати жертвам катастроф і т.п.

Подробнее...

Минулися часи нищення української культури та її духовності — віри, відходять у небуття комуністичні ідеологи, що всю націю хотіли зробити атеїстами, зникли в небуття палкі прихильники хутірської культури, а відтак і обмеженого мислення. Нині ми впевненим кроком простуємо до цивілізованого європейського світу, більш відкритим поглядом дивимося довкола й помічаємо, що всі ми найперше — люди, і оточують нас теж люди, які інколи розмовляють не твоєю мовою, сповідують не твою релігію, але з повагою ставляться до тебе й не перешкоджають тобі розмовляти рідною мовою, сповідувати свою релігію. Це є ознака цивілізованого світу. Але ці ознаки мають бути і в рідній хаті (в Україні).

Прочитати весь твір…