foto1
foto1
foto1
foto1
foto1
ГДЗ. Лучшие школьные сочинения по русскому языку литературе. Шпаргалки.l

Готовые домашние задания

«До нас у школу їде цирк!» — оголосила вчителька. «А що, і звірів привезуть?» — запитав хтось із дівчаток. «Ні, звірів не буде, — посміхнулася Ольга Іванівна. — Будуть акробати, клоун і навіть фокусник». Ми з нетерпінням чекали виступу циркових артистів, адже всі — і дорослі, і діти — люблять цирк. Нам дуже сподобалися жонглери й акробати. А клоун, як нам здалося, був не в настрої. Склалося враження, начебто в нього болить зуб. Але все рівно, ми аплодували від душі.

Подробнее...

Я багато разів проходила і проїжджала повз пам'ятник Шевченку, але, на свій сором, нічого про нього не знала. Я сприймала цей пам'ятник як невід'ємну частину парку імені Шевченка, Сумської вулиці і всього міста, але навіть не уявляла, що він дорогий не тільки нашому місту.

І ось одного разу мені вдалося почути екскурсовода, що розповідав про пам'ятник канадським українцям, що приїхали до Харкова.

Подробнее...

Я "люблю" хворіти. У такі дні я залишаюся вдома, біля мене клопоче бабуся. Мама з татом на роботі, про стан мого здоров'я дізнаються по мобільному телефону. Дідусь мій, як і бабуся, на пенсії, але продовжує працювати. Він — кандидат наук, читає лекції в університеті майбутнім архітекторам. Бабуся займається домашнім господарством, а раніше вона працювала вихователем у дитячому садочку. І зараз її часто запрошують провести консультації, і вона ділиться своїм досвідом з молоддю. Тому в моєму вихованні бере активну участь. Професія педагога, можна сказати, у нас сімейна. Мама працює вчителем початкових класів, а батько викладає фізику в технікумі.

Прочитати весь твір…

Через усе моє дитинство тече річка Сіверський Донець. Починається вона десь там, де води його ще по вінця затоплюють прарічище повенями, де колись військо князя Ігоря купало коней, де землі дарують справді царські скарби археологам.

Береги ріки рясно поросли вербами, густо помережані стежками людських доль, тягнуться кудись далеко, щоб на обрії злитись з небом і знову повернутися над селом обрамленням Чумацького Шляху, створити вічну взаємодію землі й неба, плинного й вічного, насущного і почасового.

Прочитати весь твір…

Україна з давніх часів була європейською країною. Лише приєднання до Росії сповільнило на 300 років цей поступ європейської інтеграції. Тому уявляючи майбутнє України, треба добре вивчити її минуле, оскільки часто відповіді на якісь складні нинішні питання лежать у витоках минувшини.

Мрії завжди красиві. Їх по-різному уявляють і здійснюють люди. Художники — у полотнах, де світанок, де багато неба й барв. Композитори — в океані красивої музики. Письменники — у буянні слова. Скульптори — у витончених формах, які відбивають порухи душі. Мрія хліборобська — в буянні хлібів. Чим вище злітаєш у мріях, тим більше притягає вона людей і стає ніби ближчою. Мрія — стосила. Бо помножена на тисячі мрій. А отже, невмируща. А отже, всепереможна.

Прочитати весь твір…

Харків, я люблю тебе! Люблю, люблю! За що? Я не знаю... Напевно, за те, що ти є. Це так добре — те, що ти є. Зі своїми батьками я об'їздила пів-України. Мені сподобалися Київ, Львів, Дніпропетровськ... А тебе я просто люблю. Адже ти моє рідне місто! Хіба може бути в людини два рідних міста? Або три? Ні. Воно може бути тільки одне. І для мене це ти. Що ти кажеш? Ти не ідеальне? А яке ідеальне? І яка різниця, ідеальне ти чи ні? Ти просто моє місто.

Подробнее...

Одного разу влітку я гостював у свого дядька-лісника. Він ішов із дому рано, повертався пізно. На мої питання, що він робить цілий день у лісі, дядько відповідав: «Роботи вистачає і влітку, й узимку. Охороняю ліс від браконьєрів, беру участь у санітарних вирубках сухих дерев, доглядаю за молодими деревцями. Та чи мало роботи в лісі!»

Одного разу дядько повернувся додому раніше звичайного. Він приніс поранене совеня. Я вперше побачив цього птаха не на картинці, а на власні очі.

Подробнее...

Слово «етика» часто асоціюється з мораллю, нудними повчаннями батьків, безглуздими обмеженнями, які накладають на себе люди, аби зіпсувати собі всі радощі життя «Етика спілкування» — вираз трохи кращий, хоча й від нього відгонить чимось нудотно-правильним, як думки маминих мазунчиків, які (мазунчики) вчаться тільки на «відмінно», не палять і не ходять на дискотеки
Однак усе не так просто. Етичність конкретної людини здається несуттєвою рисою характеру, доки на вас не впливають її вчинки. Якщо вам випадало колись бути в дитячому таборі при розподілі по палатах, то проблема гідних сусідів раптом поставала несподівано гостро. Якщо ви залежали від нечесних людей або тих, хто не додержує свого слова, то певен, що ви зрозумієте мене

Прочитати весь твір…

Напевне, в Україні не знайдеться жодної людини, яка у своєму житті хоча б раз не перегорнула сторінок «Кобзаря» Тараса Шевченка. Творчість цього поета можна не любити, можна критикувати, можна ставитися до неї із великою любов’ю… У будь-якому випадку байдужим вона не залишає нікого. У чому ж феномен нашого великого митця? Чому і сьогодні, майже через півтора століття після його смерті, твори, написані Великим Кобзарем, хвилюють, навчають, тривожать душі? Син кріпака, сирота змалку, талановитий юнак, що не має змоги розвинути свій талант художника… Про ці факти з життя Тараса Григоровича ми знаємо давно. Повторюємо їх як завчену раз і назавжди інформацію, анітрохи не замислюючись над їх справжньою сутністю: яку ж силу духу слід мати, щоб у таких замовах не зламатися, не збайдужіти душею, не зчерствіти серцем, а все Думати і піклуватися про свій народ?

Прочитати весь твір…

Кульбаба — звичайна жовта квітка, що навесні росте всюди, де є хоч клаптик землі і світить сонечко. Зовсім маленьким я часто дивився на ці квіти, бачив, як вони «сивіють» і стають пухнатими білими парасольками. Мені це здавалося незвичайним, адже з іншими квітами нічого подібного не відбувалося. «Сиві» кульбаби я чомусь ніколи не зривав, якось не доводилося. А одного разу зірвав і вирішив понюхати, ніжні, пухнаті, вони тріпотіли в моїй руці, а я начебто очікував чуда.

Подробнее...