foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Готовые домашние задания

Я часто аналізую вчинки моїх однолітків. їхні дії нерідко ображають. Наприклад, пригадую недавній випадок, коли мій однокласник кинув петарду, яку під¬палив, під ноги дівчини. Це був у нього такий жарт. Альона дивом не постраждала — вона встигла відскочити на безпечну відстань і почула регіт. Здавалося, хлопці мали б осудити хулігана, а виходить, вони його підтримали. І тільки ви¬падковий перехожий зробив хлопцю зауваження, попередивши, що не варто гра¬ти петардами і що ігри з петардами закінчуються майже завжди травмами, іноді страшними. Це я навів приклад поганого вчинку. А є серед моїх однолітків хлопчики та дівчатка, які роблять добро, люблять прекрасне і не соромляться показа¬ти, на що вони здатні.

Прочитати весь твір…

Дорога моя ненько! Рідна Україно! Квітучий неповторний краю... Моє серце, душа, душа моя переповнюються великою Любов'ю до тебе, до твоїх безмежних лісів і степів, до унікальної неповторної архітектури, до народу, талановитого і щедрого, люб'язного й доброзичливого, добропорядного і чесного... Паралельно з любов'ю вживається в мені тривога. Чим вона викликана? Можливо, тим, що за політичними амбіціями наші «державні мужі» забули про свій люд?! А може, тим, що сьогодні втрачено ідеали, знизився рівень духовності, поваги до людини, зокрема старшого покоління?! Усе частіше на екранах телевізорів ми бачимо старенькі обличчя наших дідусів і бабусь, що захищали рідну землю в далекому 1941-1945 роках, відбудовували державу після страхітливих воєнних років, ставили її на ноги, бо безмежно бажали й дбали про своє майбутнє й життя своїх дітей...

Прочитати весь твір…

Відповідальність — це поняття конституційне, громадянське, карне, але найголовніше — моральне. Як моральне поняття відповідальність близька до поняття совісті. А моральний закон... він не на папері, а всередині нас.

Діапазон відповідальності людини дуже великий: від «за тих, кого приручив», до «нині ми відповідальні за країну, за народ, за усіх на світі». Відповідальна людина ніколи не зробить аморальних вчинків. Найвища відповідальність у «годину гірку» завжди була характерною рисою нашого народу.

Подробнее...

Розмову про Україну в Європі й світовому товаристві, тобто про нашу зовнішню и політику, можна почати з жестів доброї волі, які ми не змогли «вигідно зреалізувати», — тієї ж ліквідації атомної зброї, яка (ліквідація)ніяк не покращила наше життя
Недоліком є невизначена політична орієнтація нашої країни. «Росія чи Європа?» — незважаючи на гучні декларації й обіцянки, це питання ніяк не втратило своєї гостроти, і «2003 рік — рік Росії в Україні» — чергове тому підтвердження.
Ще однією серйозною проблемою є ставлення до «новоспеченого» американського імперіалізму.

Прочитати весь твір…

Швидко летять роки. Здається, зовсім недавно ми, першокласники, з букетами квітів переступили поріг свого 1 «А» — і вже 8-й клас. Добре запам'ятався ще один день шкільного життя. Ошатні й урочисті, ми зібралися в прикрашеній залі. Але чому крізь посмішки пробивається смуток? В очах мам і бабусь, що прийшли на свято, сльози: закінчений третій клас, і ми розстаємося з першою вчителькою — Ларисою Алімівною Білецькою.

Подробнее...

Старожилом нашого будинку, що був зведений задовго до Великої Вітчизняної війни, є бабуся Аня. їй більше дев'яноста років. У двір вона виходить рідко, але, коли з'являється й сідає на лавочку біля під'їзду, до неї приєднуються й молоді, й жінки похилого віку з нашого будинку. Бабуся Аня користується в мешканців авторитетом. Ніхто ніколи не бачив її роздратованою, вона усміхнена, завжди привітна, завжди дасть мудру пораду.

Подробнее...

Я не дуже добре знаю свій родовід. Справа в тім, що моя мама — сирота, виховувалася в дитячому будинку, в інтернаті. І батьків своїх вона ніколи не бачила і нічого про них не знає. Зате в мого батька, крім його мами і тата, є ще два брати, дві сестри, три племінники і п'ять племінниць. Ну і я — єдина й улюблена дочка. От такий у мене «однобічний» родовід... Дідусь розповідає про наших предків неохоче. А от бабуся любить згадувати минуле. Від неї я і довідалася багато чого про свою родину.

Подробнее...

Багато років тому англійський філософ Джон Локк, говорячи про почуття міри, прищеплене ще з дитинства, твердив, що в погано вихованої людини сміливість обертається грубістю, простота — неотесаністю, добродушність — улесливістю.
Ввічливість — найголовніша складова нашого життя. Це основа, на якій будується майже все: стосунки між людьми, їх ставлення до тебе. Ти живеш серед людей. Придивися уважно, що відбувається навколо тебе: усі навколо працюють, відпочивають, досягають мети.
Одні не знають, для чого живуть, інші все роблять в ім’я благородної мети. Люди виражають себе. Кожен виражає себе по-своєму: у своїх переконаннях, у відчутті добра і зла, радості і смутку. Для того, щоб бути ввічливим, треба вміти вислухати співбесідника.

Прочитати весь твір…

Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мови. Мова забезпечує народові неповторність, історичну спадкоємність, зберігає його культуру. Рідна мова є основою родоводу, єднає рід і сім'ю. К. Д. Ушинський відзначав: «Коли зникає мова — народу нема більше!»

Заборона української мови спричинила зникнення у небуття кількох десятків років нашої історії. У житті народу рідна мова й рідний край є нероздільними поняттями.

Подробнее...

Через усе моє дитинство тече річка Сіверський Донець. Починається вона десь там, де води його ще по вінця затоплюють прарічище повенями, де колись військо князя Ігоря купало коней, де землі дарують справді царські скарби археологам.

Береги ріки рясно поросли вербами, густо помережані стежками людських доль, тягнуться кудись далеко, щоб на обрії злитись з небом і знову повернутися над селом обрамленням Чумацького Шляху, створити вічну взаємодію землі й неба, плинного й вічного, насущного і почасового.

Прочитати весь твір…

Copyright © 2018 Сочинения, рефераты, твори, русский язык, українська мова, литература Rights Reserved.