foto1
foto1
foto1
foto1
foto1
ГДЗ. Лучшие школьные сочинения по русскому языку литературе. Шпаргалки.l

Готовые домашние задания

Я ще навчаюсь у школі, але вже не разі не два запитував себе: ким бути? І я вирішив у майбутньому стати провідником пасажирських вагонів, як і мій тато.
Від нього я дізнався, що це одна з найбільш масових професій на залізничному транспорті. Перед відправкою в рейс провідник приймає вагон, інвентар, постільну білизну. Забезпечує посадку і висадку пасажирів, правильно розміщує їх у вагоні, створює необхідні для зручного проїзду умови: порядок і чистоту у вагоні, нормальний температурний режим, вентиляцію повітря.
Провідник повинен стежити за справним станом ходової частини вагона, автогальмом і електроустаткуванням, усувати в ньому дрібні дефекти. Він повинен знати правила технічної експлуатації залізниці, розміщення станцій маршруту свого поїзда.

Прочитати весь твір…

Кожну державу формує народ, який живе на її теренах і творить національну культуру. Саме на підмурівку національної свідомості громадян будується країна, що посідає гідне місце серед інших країн і впливає на події у світі. Отже, держава – це передусім її народ, а свідомість народу є свідомістю його держави.
Про стійкість і непереможність українського народу свідчить історія його опору окупантам і створення незалежної держави. У найскрутніші для України часи, коли, здавалося, останні надії було втрачено, на захист співгромадян піднімалися творча інтелігенція, науковці, громадські діячі.

Прочитати весь твір…

У листопаді 2008 року Україна відзначатиме сімдесят п’яту річницю національної трагедії – голодомору. Цинічний злочин, скоєний більшовицькою владою за сталінського режиму в 1932-1933 роках, – не єдина спроба позбавити українську національну спільноту права на існування, проте чи не найжахливіша. Страшна моровиця лише за один рік забрала життя мільйонів людей, фактично зруйнувала сільське господарство на українських землях, а головне – позбавила українців впевненості у майбутньому й нав’язала їм почуття страху перед «одвічними муками ».
Протягом тривалого часу говорити про події тих років в Україні було заборонено, саме тому сьогодні не всі готові визнати їх спланованою акцією, спрямованою проти народу, що не приймав більшовицьких ідеалів і вважався, за висловом Й. Сталіна, «найненадійнішою ланкою комуністичного режиму».

Прочитати весь твір…

Вислів видатного українського поета й філософа Григорія Савича Сковороди "Тінь яблуні не заважає" — це уособлення двох світів, видимого та невидимого, які існують у Всесвіті. І ці світи немов нагадують яблуню та її тінь: дерево стоїть нерухомо, а тінь то збільшується, то зменшується, то народжується, то вмирає. Так відбувається у природі, таке можна побачити і в людині. У ній також є два начала: старе та нове, тимчасове та вічне, вони зливаються одне з одним, як тінь з деревом опівдні, але й у тлінному знаходить своє відображення нетлінне.

Особисто я вважаю, що усвідомлення мудрого виразу "Тінь яблуні не заважає" дуже важливе й необхідне для кожної людини. По-перше, у світі немає нічого вічного, все колись закінчується, все відмирає. Та при цьому варто пам'ятати, що відходить воно для того, щоб відродитися заново, розквітнути з новою силою.

Прочитати весь твір…

У лісництвах Харківської області взято під охорону старі дуплисті дерева. Зда¬валося б, яка користь від такого дерева? Можна було б його зрубити, а на його місце посадити саджанець. Проте саме старі дупла дерев не стають на заваді у лю¬дини, а беруться під охорону.

Річ у тому, що в дуплах оселяються кажани, і коли гине дерево, частенько ги¬нуть і мешканці дупел.

Кажани, як відомо, в народі ототожнюються з упирями — казковими перевертнями. Але саме вони дають велику користь людині, знищуючи шкідливих ко¬мах — шкідників садів, полів, лісів. Ось чому лісівники Харківської області взялися оберігати кажанів і принаджувати їх в ліси.

Прочитати весь твір…

Є в мене улюблена іграшка. Це тигреня. Його подарувала мені моя подруга на день народження. Тигреня це незвичайне — воно біле! Усе інше, як у справжнього тигреняти, лише шкурка — біла. Носик рожевий із чорними цятками, вуса також білі, а оченята чорні і якісь наче трохи сумні. Мордочка в тигреняти поцяткована чорними плямочками. Вушка зовні чорні, а зсередини — біленькі, настовбурчені — мабуть, тигреня до чогось прислухається. Уся шкурка посмугована чорними смужками — справжній тигр, тільки уссурійський (це так моя мама сказала).

Прочитати весь твір…

У нашому класі з'явився новенький. Звати його Микита. Поки він не знайшов собі в класі друга. Він придивлявся до нас, а ми — до нього. Одного разу (це було взимку) Микита приніс до класу вербові гілочки і поставив їх у банку з водою.

З усього було видно, що вони стояли в нього вдома: на гілочках подекуди вже з'явилися зелені листочки. «Ой, як красиво! — зраділи дівчатка. — Начебто весна прийшла».

Подробнее...

На проспекті Героїв Сталінграда моя родина живе з 1967 року. Раніше він називався вулицею Байрона. Може, комусь хочеться жити на широкій гучній магістралі з потоком машин у десять рядів. А комусь до душі затишні котеджі на тихих тінистих вуличках старого центра. Одному подавай «висотку», а інший мріє про грядку з укропом і петунією під вікном. У кожної вулиці, як і в людини, своє обличчя, свої проблеми, свій подих.

Подробнее...

Ліс та його скарби нерозривно пов'язані з життям людини. Ліс дає притулок, їжу, деревину, яку використовують у виробництві та будівництві, у народних промислах і мистецтві та ще багато де.

Але існують ще й рослини, що зараз сприймаються як певні символи. Скажімо, улюблена рослина-символ у росіян — береза, у канадців — клен, а в українців символами є верба і калина. Недарма кажуть: без верби та калини нема України.

З давніх-давен українці шанували вербу. Часто в українському краєвиді можна побачити її схиленою над самою річкою. Казали: «Де верба — там і вода».

Прочитати весь твір…

…Держава не твориться в будучикі,
Держава будується нині.
О. Ольжич

Все розберіте… та й.спитайте
Тоді себе: що ми?..
Чиї сини? Яких батьків?
Ким? За що закуті?
Т. Шевченко

Батьківщина… Де вона, наша Батьківщина? «Там, де чується наша українська мова й пісня, там, де люди шанують давні українські звичаї, всюди там, де люди пам’ятають про спільну долю й недолю, там, де хочуть вільного українського життя», — скажете ви. Але ж це неправда. Слова, звісно, прекрасні, але вже давно перетворені на шаблон. Усе світле, щире, добре ми перетворили на шаблон…

Прочитати весь твір…