foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Готовые домашние задания

Здавалося б, що гарного можна сказати про дощовий день? У мене небагато однодумців, тому що більшість любить яскраві, сонячні дні. А я люблю дощ завжди, у будь-який час року, ну хіба що взимку він мені не до вподоби. Але навесні, влітку й восени в мене навіть настрій піднімається, коли йде дощ. Тепло або холодно — мені все рівно. У теплу дощову погоду я люблю просто бродити вулицями, натягнувши на себе прозорий плащ або всього-на-всього під парасолькою.

Подробнее...

Я ще навчаюсь у школі, але вже не разі не два запитував себе: ким бути? І я вирішив у майбутньому стати провідником пасажирських вагонів, як і мій тато.
Від нього я дізнався, що це одна з найбільш масових професій на залізничному транспорті. Перед відправкою в рейс провідник приймає вагон, інвентар, постільну білизну. Забезпечує посадку і висадку пасажирів, правильно розміщує їх у вагоні, створює необхідні для зручного проїзду умови: порядок і чистоту у вагоні, нормальний температурний режим, вентиляцію повітря.
Провідник повинен стежити за справним станом ходової частини вагона, автогальмом і електроустаткуванням, усувати в ньому дрібні дефекти. Він повинен знати правила технічної експлуатації залізниці, розміщення станцій маршруту свого поїзда.

Прочитати весь твір…

Кульбаба — звичайна жовта квітка, що навесні росте всюди, де є хоч клаптик землі і світить сонечко. Зовсім маленьким я часто дивився на ці квіти, бачив, як вони «сивіють» і стають пухнатими білими парасольками. Мені це здавалося незвичайним, адже з іншими квітами нічого подібного не відбувалося. «Сиві» кульбаби я чомусь ніколи не зривав, якось не доводилося. А одного разу зірвав і вирішив понюхати, ніжні, пухнаті, вони тріпотіли в моїй руці, а я начебто очікував чуда.

Подробнее...

Людину прикрашають скромність, чуйність, готовність прийти на допомогу тому, хто її потребує, жалість, милосердя.Узимку і птахи, і тварини особливо потребують уваги і заступництва людини. Здавалося б, чим може допомогти пташці звичайний бібліотекар? Зоя Михайлівна знайшла, як підтримати синичок. За вікном бібліотеки вона влаштувала годівницю, куди насипає насіннячко, пшоно, кладе шматочки сала. І радіє, мов дитина, коли синички одна за одною прилітають підгодуватися.

Подробнее...

Колись ми з мамою гостювали у бабусі, яка живе в селі Піскуватому. Одного лютневого дня, поливаючи кімнатні квіти, я побачила дівчат і хлопців, які бігали, гралися і жартували на вулиці. На моє запитання бабуся відповіла: «Сьогодні ж Масляна почалася!» Я попросила її розказати про це, бо бабусині оповіді завжди цікаво слухати. 1 вона розказала про Масляну ось що.

Широко відома зараз Масляна, на яку печуть млинці,— насправді це проводи російської зими. Але ми, українці, Масляну святкуємо інакше. Основною стравою Масляної (Маслениці) є вареники з сиром, які вживають з маслом або сметаною.

«Взагалі, — продовжувала бабуся, — Масляна вважається жіночим святом, хоч участь у ньому можуть брати і чоловіки».

Прочитати весь твір…

Мій улюблений куточок природи знаходиться просто перед нашим будинком. Це палісадник — невеликий обгороджений садок. Розбив його один з мешканців нашого будинку, Віктор Іванович. Щодня його можна було бачити в цьому палісаднику. Він доглядав за вишневими деревами, які щедро плодоносили, яблунями, абрикосовими деревами. Є в палісаднику і ягідні кущі. Тут ростуть і звичайні дерева: липа і горобина.

Подробнее...

Одного разу влітку я гостював у свого дядька-лісника. Він ішов із дому рано, повертався пізно. На мої питання, що він робить цілий день у лісі, дядько відповідав: «Роботи вистачає і влітку, й узимку. Охороняю ліс від браконьєрів, беру участь у санітарних вирубках сухих дерев, доглядаю за молодими деревцями. Та чи мало роботи в лісі!»

Одного разу дядько повернувся додому раніше звичайного. Він приніс поранене совеня. Я вперше побачив цього птаха не на картинці, а на власні очі.

Подробнее...

Зима наскочила зненацька. Ще вчора на землі під деревами лежали золоті кола опалого листя. Ця жовтизна поступово мерхнула — свою справу робили нічні тумани, дощі, прохолода, що ставали все сильніше і сильніше. До вечора наступив якийсь дивний затишок. Небо було бузковим, і на його тлі особливо чітко вимальовувалася чорна хмара ворон, що кудись летіли, начебто поспішали укритися від негоди, що насувається.

Подробнее...

Кожна людина на землі прагне, щоб її сім’я мала гарне життя, щоб у родині був мир, спокій та злагода. А для цього, на мою думку, треба, щоб кожен член родини усвідомлював свої обов’язки перед близькими та намагався старанно їх виконувати.
У нашому домі я маю декілька таких обов’язків.
Я допомагаю своїм батькам у догляді за моїм молодшим братиком Миколою. Йому чотири роки. Я граюся з ним, читаю йому книжки. Вранці допомагаю мамі збирати його до дитячого садка, а інколи ввечері забираю його звідти.

Прочитати весь твір…

Наш світ безмежний. Щодня дізнаємося про нього багато цікавого: звідки сходить сонце і чому зиму змінює прекрасна весна, скільки країн на земній кулі і чому люди мають різний колір шкіри, як був підкорений космічний простір і коли виникли перші поселення людей. Ми запам'ятовуємо величезний об'єм інформації. Саме це дає підстави змінювати світ на краще.

Людина за певний час зрозуміла і може пояснити всі явища природи. Але, на думку вчених, людство стоїть тільки на порозі пізнання світу, яке повинно врешті значно полегшити існування.

Я б хотів, щоб наш світ розвивався якомога швидше. Це сприятиме вирішенню багатьох проблем сучасності: соціальних, економічних, політичних, екологічних, демографічних. Сподіваюся, що зникнуть такі ганебні явища як жебрацтво, кровопролиття громадянських війн, сирітство. Звичайно, для цього потрібен час. Прискорити процес суцільного видужування світу в цілому може тільки відкриття нових законів побудови Всесвіту. Тому слово за науковцями.

Прочитати весь твір…

Copyright © 2018 Сочинения, рефераты, твори, русский язык, українська мова, литература Rights Reserved.