foto1
foto1
foto1
foto1
foto1
ГДЗ. Лучшие школьные сочинения по русскому языку литературе. Шпаргалки.l

Готовые домашние задания

Колись ми з мамою гостювали у бабусі, яка живе в селі Піскуватому. Одного лютневого дня, поливаючи кімнатні квіти, я побачила дівчат і хлопців, які бігали, гралися і жартували на вулиці. На моє запитання бабуся відповіла: «Сьогодні ж Масляна почалася!» Я попросила її розказати про це, бо бабусині оповіді завжди цікаво слухати. 1 вона розказала про Масляну ось що.

Широко відома зараз Масляна, на яку печуть млинці,— насправді це проводи російської зими. Але ми, українці, Масляну святкуємо інакше. Основною стравою Масляної (Маслениці) є вареники з сиром, які вживають з маслом або сметаною.

«Взагалі, — продовжувала бабуся, — Масляна вважається жіночим святом, хоч участь у ньому можуть брати і чоловіки».

Прочитати весь твір…

Зима наскочила зненацька. Ще вчора на землі під деревами лежали золоті кола опалого листя. Ця жовтизна поступово мерхнула — свою справу робили нічні тумани, дощі, прохолода, що ставали все сильніше і сильніше. До вечора наступив якийсь дивний затишок. Небо було бузковим, і на його тлі особливо чітко вимальовувалася чорна хмара ворон, що кудись летіли, начебто поспішали укритися від негоди, що насувається.

Подробнее...

Кожен з нас має хоча б одного друга чи подругу. Я, наприклад, маю багато друзів та подруг. Ми з ними разом ходимо гуляти, в кіно, на дискотеку в школі. Часто вони приходять до мене у гості. Ми разом граємо у різноманітні ігри. Також часто моя найкраща подруга приходить до мене додому, щоб разом виконати домашнє завдання. Удвох набагато краще його виконувати. Зараз поясню чому. Коли вона приходить, ми завжди раді бачити одна одну, ми любимо проводити час разом. Ми разом миємо руки, обідаємо. Потім ми починаємо вчити уроки. Спочатку ми робимо письмове завдання, потім усне. Моя подруга розуміється на математиці, тож якщо я чогось не розумію, вона завжди готова це мені пояснити. А мені легше даються українська та англійська мови. Тому я теж можу допомогти їй.

Прочитати весь твір…

Як прекрасно йти тоненькою стрічечкою стежини і, забуваючи про все, розчинятися у величній красі лісу! Він начебто розкриває для тебе свої обійми, і ти завмираєш у німому, подиві.

Тиша захоплює тебе. Ти стоїш нерухомо, немов чекаєш щось. Але от налітає вітер, і все відразу оживає. Прокидаються дерева, скидають із себе сонячне листя — листи Осені і Лісу. Ти чекав їх так довго! Перебираючи кожний листок, нарешті знаходиш лист, адресований тільки тобі.

Подробнее...

У центрі Стамбула на самому видному місці стоїть кам`яна стела-пам`ятник українській дівчині зі співучим ім’ям Роксолана. Він — не лише присвята винятковій дочці України, а й возвеличення палкої віри в красу життя, символ боротьби жінки за свою особистість та неповторність, за право бути щасливою.
Образу Роксолани присвятив свій роман і Павло Загребельний, який відповів на запитання, як і чому Роксолана, котра, здається, не зробила нічого виняткового чи надзвичайно’ видатного в історії людства, «не загубилася і не згубилася в вік титанів» епохи Відродження. Вона зуміла відстояти свою людську і жіночу гідність у суспільстві, де зробити це було практично неможливо.

Прочитати весь твір…

Мабуть, це питання слід пов’язати з отим нічним питанням дорослих на кшталт «Яким ти хочеш стати, коли подорослішаєш?» або «Ким мрієш бути?». У молодших класах, коли мене діставало це питання, я відповідав, що моя мрія — бути таким, як Карабас-Барабас або Бармалей. Але то було усе несерйозно і необмірковано. Згодом трапився випадок, який примусив мене замислитися над цим питанням. Я посварився з усіма своїми друзями. Спочатку ходив «півнем», високо задравши носа і зухвало думав, що вони без мене і дня не зможуть прожити. Чомусь я тоді так думав. Але згодом мій ніс якось сам став опускатися, я ходив похнюплений, життя нічим не тішило.

Прочитати весь твір…

…Держава не твориться в будучикі,
Держава будується нині.
О. Ольжич

Все розберіте… та й.спитайте
Тоді себе: що ми?..
Чиї сини? Яких батьків?
Ким? За що закуті?
Т. Шевченко

Батьківщина… Де вона, наша Батьківщина? «Там, де чується наша українська мова й пісня, там, де люди шанують давні українські звичаї, всюди там, де люди пам’ятають про спільну долю й недолю, там, де хочуть вільного українського життя», — скажете ви. Але ж це неправда. Слова, звісно, прекрасні, але вже давно перетворені на шаблон. Усе світле, щире, добре ми перетворили на шаблон…

Прочитати весь твір…

Наша країна — це мелодійна мова і сумна пісня. Сумна, бо багато довелося пережити народові, але не втрачали і не втрачають оптимізму справжні сини і дочки України.

Ми маємо всі підстави пишатися своєю славетною історією. Бо мали легендарних героїв, мужньо боролися з безкінечними нашестями чужинців на рідну землю. Відроджувалися з пожарищ і руїн, плекаючи та несучи далі незгасимий вільний дух народу.

В українців нелегка, але дуже давня історія. Адже ще шість тисяч років тому починалася Україна з трипільської культури і потім поступово формувалась державність. І не вина, а трагедія українців втому, що постійно хтось намагався знищити зачатки їхньої держави.

Прочитати весь твір…

Щоразу, йдучи на прогулянку до лісопарку, ми з друзями беремо із собою горішки та насіння. Горішки — це гостинець для білок, а насіння — ласощі синицям.

Цього разу жовтнева неділя була сонячна, затишна, безвітряна. Ще зеленіла трава, а ось покрив модрин набув уже жовтогарячого кольору. Земля навколо була засипана хвоїнками модрини, наче піском. Цей покрив ніби гасить кроки, зігріває душу і тішить око.

Варто поцокати язиком — білки як тут. До нас одразу прибігли дві білки і тут же влаштували "війну": хто з них перша поласує горішками. Угощення вистачить на всіх. А ось синиці, як не вмовляй їх, не завжди з долонь беруть насіння.

Прочитати весь твір…

Свою спадщину — Київ — князь Ярослав Мудрий прикрасив не гірше від найяскравіших міст світу. Дехто натякав князеві на його марнотратство: навіщо то золото? І навіщо церкву поставлено на пагорбі? Але князь Ярослав знав, що робив. Нехай усі — і чужоземці і мандрівники, і друзі, та й вороги — одразу бачать, який багатий, красивий і могутній Київ.

Київський Софійський обор дає нам уявлення про велич і красу архітектури Київської Русі. В усій Європі жодна споруда її т. не могла зрівнятися з київським собором, завдовжки без виступів він 37 метрів, завширшки — 55. Храм має п'ять нефів — поздовжніх коридорів, які на східному фасаді завершуються п'ятьма вівтарними напівкруглими виступами — апсидами, оточений внутрішньою і зовнішньою галереями.

Прочитати весь твір…