foto1
foto1
foto1
foto1
foto1
ГДЗ. Лучшие школьные сочинения по русскому языку литературе. Шпаргалки.l

Готовые домашние задания

Свою спадщину — Київ — князь Ярослав Мудрий прикрасив не гірше від найяскравіших міст світу. Дехто натякав князеві на його марнотратство: навіщо то золото? І навіщо церкву поставлено на пагорбі? Але князь Ярослав знав, що робив. Нехай усі — і чужоземці і мандрівники, і друзі, та й вороги — одразу бачать, який багатий, красивий і могутній Київ.

Київський Софійський обор дає нам уявлення про велич і красу архітектури Київської Русі. В усій Європі жодна споруда її т. не могла зрівнятися з київським собором, завдовжки без виступів він 37 метрів, завширшки — 55. Храм має п'ять нефів — поздовжніх коридорів, які на східному фасаді завершуються п'ятьма вівтарними напівкруглими виступами — апсидами, оточений внутрішньою і зовнішньою галереями.

Прочитати весь твір…

Ми живемо на четвертому поверсі. Вікна нашої квартири виходять у двір, що густо засаджений тополями. Більшість тополь старі, посаджені після війни. Усім гарні ці тополі, але на початку літа вони завдають багато незручностей. Пух від них проникає навіть до кімнати, залітає в під'їзди, а земля немов пухнатим снігом покривається. Ми з хлопчиками любимо підносити запалений сірник до білих пухнатих острівців з тополиного пуху і спостерігати, як вогненні змійки, злегка потріскуючи, пожирають білизну.

Подробнее...

Назвати одну-єдину улюблену іграшку мені важко. Дуже любив заводні: зайця з барабаном, танк-самохід, підйомний кран. Але впевнено можу назвати улюблену гру: це чудова залізниця. Привезли її з Києва, коли мені виповнилося сім років. Залізниця надовго стала головною справою мого життя. У своїй кімнаті я розмістив її на підлозі, і більше там нічого не вміщалося, навіть ходити було ніде.

Подробнее...

Є в мене улюблена іграшка. Це тигреня. Його подарувала мені моя подруга на день народження. Тигреня це незвичайне — воно біле! Усе інше, як у справжнього тигреняти, лише шкурка — біла. Носик рожевий із чорними цятками, вуса також білі, а оченята чорні і якісь наче трохи сумні. Мордочка в тигреняти поцяткована чорними плямочками. Вушка зовні чорні, а зсередини — біленькі, настовбурчені — мабуть, тигреня до чогось прислухається. Уся шкурка посмугована чорними смужками — справжній тигр, тільки уссурійський (це так моя мама сказала).

Прочитати весь твір…

Минулого літа мені пощастило відпочити біля Каспійського моря. Наші знайомі їхали до Дагестану своєю машиною й запропонували мені поїхати з ними. Шлях був неблизький. Ми перетнули україно-російський кордон і рухалися до Дагестану, де ми планували відпочити біля моря. Минули Ростовську область, Ставрополля. Липнева спека навіть ховрашків виганяла з нір, і вони стовпчиками стояли в степу, начебто спостерігали за рухом нашої машини.

Подробнее...

У нас на кухні уздовж стіни висять обробні дошки. Одну з них бабуся бере, коли готує щось із м'яса; іншу — для овочів; є і спеціальна дошка для риби. Дошки стемніли від часу, в них багато щербин від ножів. Але однією дошкою жодного разу ще не користувалися, хоча висить вона на стіні давно. На ній випалений малюнок — щеня. На її зворотній стороні напис: «Дорогій неньці в день 8 Березня від Степана». Степан — це мій батько.

Подробнее...

Мені завжди було цікаво, звідкіля беруть початок весняні струмки. Коли ранком я виходив на вулицю, здавалося, струмочків не було й близько. За ніч весняні морози покривали землю крижаною кіркою, під якою і ховалися калюжі й струмки. Під напівпрозорим льодом можна було побачити те, що ніс із собою струмочок вчора і що має нести далі, коли сонце знову його розбудить. Це були сірники, якісь гілочки і навіть паперовий кораблик, що вмерзнув у лід.

Подробнее...

Відповідальність — це поняття конституційне, громадянське, карне, але найголовніше — моральне. Як моральне поняття відповідальність близька до поняття совісті. А моральний закон... він не на папері, а всередині нас.

Діапазон відповідальності людини дуже великий: від «за тих, кого приручив», до «нині ми відповідальні за країну, за народ, за усіх на світі». Відповідальна людина ніколи не зробить аморальних вчинків. Найвища відповідальність у «годину гірку» завжди була характерною рисою нашого народу.

Подробнее...

Вранці, збираючись в школу, я вмикаю магнітофон і слухаю записи своїх улюблених виконавців. їхні пісні супроводжують мене й дорогою до школи: я беру із собою плейер. А ще в нашому будинку є відеомагнітофон. З його допомогою я дивлюся і слухаю виступи моїх улюблених груп: «Руки вгору», «Любе» й інших. Ми часто купуємо відео- і аудіокасети, у нас зібралася велика фонотека. Одного разу касети безладно лежали на підвіконні, на письмовому столі, книжкових полицях і Навіть на полу.

Подробнее...

Наш двір старий. Будинки в ньому споруджували ще до Великої Вітчизняної війни. Будівлі росли разом із цехами тутешніх заводів. Від нашого помешкання рукою кинути до заводу, який випускає техніку для армії, для сільського господарства, гірничої промисловості, залізничного транспорту. Поблизу знаходиться інше важли¬ве підприємство. Його продукція — холодильні машини. Зрозуміло, ми мешкаємо в індустріальному районі. Проте жителі дбають про зелене вбрання двору. Кожної вес¬ни з'являються нові дерева, кущі. Бабусі розбивають під вікнами палісадники. Ону¬ки їхні хто допомагає, а ті, що зовсім малі, стоять і дивляться, а потім охоче поли¬вають квіти, наглядають за чистотою двору, за саджанцями, щоб ніхто їх не зламав.

На деревах з'являються годівниці для птахів, а шпаківнями вже нікого не зди¬вуєш. Кожен під'їзд намагається виділитися: хоче бути кращим в охороні природи, і якщо його мешканці вішають шпаківню, то її зроблено з вигадкою.

Прочитати весь твір…