foto1
foto1
foto1
foto1
foto1
ГДЗ. Лучшие школьные сочинения по русскому языку литературе. Шпаргалки.l

Готовые домашние задания

От і прийшла зима в наш двір. Відразу ж вся місцевість виявилася покритої більшим сніжним покривом, а діти потягнулися на вулицю. Санки, ігри в сніжки, снеговики, веселий настрій - все це тепер можна спостерігати в кожному дворі. Зима в багатьох людей викликає почуття радості й щирого щастя, адже це період відпочинку, осмислення, жвавості, а також активних сезонних ігор.

З найдавніших часів наш народ обожнює грати в сніжки. Ця активна гра крім веселощів, радості й азарту сприяють також і фізичному розвитку людей, адже фактично під час ігор у сніжки дитині доводиться активно рухатися, ухилятися від сніжків, що летять, і тренувати власну влучність.

Прочитати весь твір…

Завтра в мене день народження — моє найулюбленіше свято! Я з нетерпінням чекав його цілий рік. Зазвичай мої батьки дарували мені щось цікаве: конструк¬тор, книжку з казками і яскравими малюнками, а одного разу подарували... мас¬карадний новорічний костюм. Я на свято Нового року був котом Базиліо! Кумед¬ний я мав вигляд! А як весело було!

Та вже давно я мрію про зовсім інше. Мені дуже хочеться... друга. Ні, товариш у мене є — це Богдан з мого класу. А я мрію про кошеня або цуцика. Але мама з татом щоразу мені казали: "Ти ще малий. Це ж скільки клопоту — і погодува¬ти, і погуляти з ним, і прибрати". Я понуро зітхав... А, може, наступного разу?..

Прочитати весь твір…

Думаю, що недарма мову називають душею народу. Як і всяку душу, її треба вміти зберегти чистою і красивою. І вона, як і душа, тільки одна, одна для кожної нації. Хто ж винний у тому, що велика частина населення України розмовляє російською мовою? Хто винний у тому, що дотепер українська мова на вулицях нашого міста сприймається оточуючими як щось надзвичайне? І чи потрібно шукати винних?

Подробнее...

Є в нашому березняку моє улюблене дерево. На вигляд береза начебто пухната. Тато сказав, що це такий вид беріз. На цю березу ми набрели випадково, гуляючи пізньою осінню в лісі. У лісі ми були самі, але увесь час відчували присутність когось невидимого. Було таке враження, що хтось раптом кинув камінчик, або важко зітхнув, або спіткнувся об корч. Усе порозумілося просто: у лісі господарювала осінь; вона скидала листя з дерев, і вони, падаючи, чіплялися за гілки і стовбури. Це й було причиною незвичайних звуків.

Подробнее...

Я робив уроки, коли раптом на аркуш зошита впала червона крапелька і стала рухатися. Потім вона завмерла, і я її розглянув. Це була кругла, червона, блискуча, з темними плямами на спинці божа корівка. Я дбайливо посадив її на долоню і вийшов на балкон. Божа корівка довго не роздумувала, швидко полізла до пучки, розправила крильця й полетіла в небо. Я повернувся до кімнати, сів за письмовий стіл і задумався. Божа корівка нагадала про дивну екскурсію в Краснокутський район Харківської області.

Подробнее...

Кажуть, що доля людини в руках самої людини. Ніхто не зможе змінити її життя, окрім неї самої. Та чи дійсно це так, чи достатньо одного лише бажання? Особисто я вважаю, що людина справді може власноруч змінювати свою долю. Перш за все кожна людина має працювати, насамперед над собою. Бо ледарювання та слабодухість призводить до занепаду, до духовної деградації особистості. Праця ж тільки вдосконалює людину, робить її кращою. Також варто пам'ятати й про те, що людина — творець свого щастя. Тільки дуже вольова й сильна особистість може кардинально змінити власне життя раз і назавжди.

З історії людству відомо безліч таких прикладів. Одним із них є життя видатного французького полководця Наполеона Бонапарта, непересічної постаті. Він походив із простої селянської сім'ї, але завдяки своїй наполегливості та витривалості цей чоловік так багато досяг.

Прочитати весь твір…

Швидко летять роки. Здається, зовсім недавно ми, першокласники, з букетами квітів переступили поріг свого 1 «А» — і вже 8-й клас. Добре запам'ятався ще один день шкільного життя. Ошатні й урочисті, ми зібралися в прикрашеній залі. Але чому крізь посмішки пробивається смуток? В очах мам і бабусь, що прийшли на свято, сльози: закінчений третій клас, і ми розстаємося з першою вчителькою — Ларисою Алімівною Білецькою.

Подробнее...

Наша країна — це мелодійна мова і сумна пісня. Сумна, бо багато довелося пережити народові, але не втрачали і не втрачають оптимізму справжні сини і дочки України.

Ми маємо всі підстави пишатися своєю славетною історією. Бо мали легендарних героїв, мужньо боролися з безкінечними нашестями чужинців на рідну землю. Відроджувалися з пожарищ і руїн, плекаючи та несучи далі незгасимий вільний дух народу.

В українців нелегка, але дуже давня історія. Адже ще шість тисяч років тому починалася Україна з трипільської культури і потім поступово формувалась державність. І не вина, а трагедія українців втому, що постійно хтось намагався знищити зачатки їхньої держави.

Прочитати весь твір…

Це дуже важливе питання. Адже майже кожному з нас доведеться будувати свою сім'ю. І хочеться, щоб вона була щасливою. Але яка вона, щаслива сім'я? Хтось вважає, що щасливою можна назвати сім'ю, в якій немає проблем — всі одне одного люблять, поважають, працюють, навчаються. Звичайно, без взаємної поваги годі й говорити про щасливу сім'ю. А щодо проблем, то я вважаю, що без них у жодній сім'ї не обходиться.

Розповім про родину моєї подруги. Саме цю сім'ю я вважаю щасливою. Та й вони такої самої думки. Хоча проблем там — тільки встигай розв'язувати.

Прочитати весь твір…

У нашому класі з'явився новенький. Звати його Микита. Поки він не знайшов собі в класі друга. Він придивлявся до нас, а ми — до нього. Одного разу (це було взимку) Микита приніс до класу вербові гілочки і поставив їх у банку з водою.

З усього було видно, що вони стояли в нього вдома: на гілочках подекуди вже з'явилися зелені листочки. «Ой, як красиво! — зраділи дівчатка. — Начебто весна прийшла».

Подробнее...