foto1
foto1
foto1
foto1
foto1
ГДЗ. Лучшие школьные сочинения по русскому языку литературе. Шпаргалки.l

Готовые домашние задания

Відомий французький письменник Марсель Пруст є творцем жанру модерністського психологічного роману. Головним його творчим методом вважається імпресіонізм, але у центральному його доробку романі «У пошуках втраченого часу», що складається із семи томів, можна знайти ознаки застосування інших прийомів, наприклад, поетичного символізму. Філософсько-естетичиі погляди Пруста частково співпадають із ученням А. Берґсона, його світосприйняття ґрунтується на інтуїтивізмі, тому цей письменник зображує внутрішнє життя як «рух свідомості», навіть простір і час постають у його творах чимось суб'єктивним. Марсель Пруст, узагальнюючи власний життєвий досвід, намагається висвітлити недостовірність і відносність уявлень людини про себе, світ і суспільство, а також непевність самого суспільства. Він доходить висновку про нереальність суспільного життя, неможливість кохання і взаєморозуміння, отже саме існування людини, на його думку, є «втраченим часом», а єдиним реальним сенсом буття — мистецтво.

Прочитати весь твір…

Драматичною, кривавою і суперечливою була епоха переходу від XIX до XX століття. Суть людського буття, духовні цінності були поставлені під сумнів. У цей час йшли світові війни, руйнувалися держави і з'являлися нові. Канули в небуття старі уявлення про світ, наставав час нових наукових відкриттів.

Райнер Марія Рільке — відомий австрійський поет — подорожуючи Україною, зацікавився її історією та культурою. У пошуках сенсу буття, виходячи з ситуації, що склалася, Рільке намагається повернутися до витоків буття, основ життя, відшукати втрачену гармонію людини зі світом. Порятунок він вбачає у єднанні з природою. Подорожуючи по Україні, Рільке вслуховується в музичні твори українського народу. Результатом цієї подорожі стало написання твору «Казки про улюбленого Бога», одна з новел якого називається «Пісня про Правду»,

Прочитати весь твір…

Вірші австрійського поета Райнера Марії Рільке мають філософське спрямування:

По всьому — це. І це кінець надходить.

Та я повинен і осліпши йти.

Чому мене примушуєш доводить,

Що Ти єси, хоч зник для мене Ти?

У його поезії вражає сприйняття ліриком життя, яке настає після смерті, неначе смерть не є реальним кінцем, не є фіналом. Ця думка простежується майже в кожному його вірші. Отже, беручи до уваги його ставлення до людського буття, можна з впевненістю стверджувати, що поетична тематика Рільке доволі насичена питаннями про місце, роль і долю людини в цьому жорстокому світі, де «пітьма горує над усім». Завдяки саме такому гострому світосприйняттю поет у змозі відчути та зрозуміти цей світ екзистенційно:

Прочитати весь твір…

Єдине, що заслуговує на увагу, — низка міркувань

від наслідків до причини. Це й призводить

до успішного розв'язання справи.

Артур Конан Дойль «Шерлок Холмс»

Традиція людства — встановлювати пам'ятники на честь славетних особистостей. Серед мільйонів відомих письменників, музикантів, учених, удостоєних цієї честі, закарбовано в камені чи в металі всього одиниці літературних героїв. Серед них — Шерлок Холмс з циклу оповідань Артура Конан Дойля. Він височить біля лондонської станції метро «Бейкерстріт», де на однойменній вулиці в будинку 221-Б, як написав А. Конан Дойль, мешкав легендарний герой разом з другом лікарем Ватсоном.

Прочитати весь твір…

Видатний англійський драматург Джордж Бернард Шоу захоплювався творчістю Ібсена, і це привело його до реформи англійського театру.

Він обстоює принципово нову структуру драми — проблемну п'єсу-симпозіум. Як драматург він тяжіє до гумору і сатири. «Мій спосіб жартувати полягає в тому, щоб говорити правду», — заявляв Шоу.

Драми Шоу не втрачають своєї популярності. Серед найвідоміших його творів — п'єса «Пігмаліон», яку автор назвав «романом у п'яти актах». В основу твору покладений античний міф про скульптора Пігмаліона, який вирізьбив із мармуру Галатею — жінку такої вроди, що закохався в неї і умовив богів, щоб оживили статую. Спираючись на цей міф, Бернард Шоу подає свій оригінальний, парадоксальний варіант своєї історії.

Прочитати весь твір…

Існує багато міфів і оповідей про легендарних героїв, які прославилися нечуваною силою та відвагою. І здебільшого їхня смерть була раптовою та безглуздою, а іноді навіть принизливою. Наприклад, Ахіллеса поцілили у п'ятку, Сосланові переїхали сталевим колесом коліна — це було єдине вразливе місце на його крицевому тілі, Проводир походу аргонавтів загинув під кормою власного корабля, коли той розвалився від старості. Трагічними були смерть Геракла і доля Едіпа.

Але ж були герої і на нашій землі. Багато перемог і великих звершень було за спиною великого князя київського Олега. Це саме він, не змігши увійти до затоки Святого Мами морем, бо греки перегородили протоку ланцюгами, наказав поставити човни на колеса та «пливти» суходолом.

Подробнее...

Відомий російський поет Самуїл Якович Маршак написав багато творів для дітей. Його перу належить обробка казки відомої чеської письменниці Бо-жени Нємцової «Дванадцять місяців». У цьому творі, як і в будь-якій іншій казці, змагаються добро зі злом. В образі пасербиці зображене добро, чуйність, а мачуха і її дочка є втіленням злості та заздрості.

Пасербиці доводиться підкорятися вказівкам мачухи, навіть якщо ці вказівки позбавлені здорового глузду, тому вона йде взимку до лісу за пролісками.

Подробнее...

Самуїл Маршак— російський письменник. Літературний талант в ньому пробудився з дитинства — він придумував віршики і записував їх у свій зошит. Поталанило йому на зустрічі з людьми, які підтримали у житті: і батьки, і гімназійні вчителі, а згодом і відомий співак Федор Шаляпін, літератор Володимир Стасов доклали зусиль, щоб талант хлопця не розпорошився.

Маршак поїхав навчатися до Петербурга, а завершував освіту в Англії. Повернувшись із-за кордону, Самуїл Маршак активно береться за створення дитячих будинків, саме йому належить ідея створення і дитячих театрів, для яких він і пише свої казки-п'єси. Одна з них — «Дванадцять місяців».

Подробнее...

В есе «Проблеми театру» Фрідріх Дюрренматт стверджував, що найбільш вдалою формою для висвітлення конфліктів сучасності є трагікомедія. Гротескні перебільшення, балаганні жарти та несподівані парадокси властиві трагікомедії, дозволяють, на його думку, зобразити не лише справжню природу світу та людини, але й показати механізми несправедливості. «Гротеск — одна з великих можливостей бути точним», — казав він. Отже, не випадково його найкращу п'єсу «Гостина старої дами» написано саме в такому жанрі.

Багато письменників у своїх творах намагалися розкрити причини перетворення звичайної людини на вбивцю. Але важко назвати хоч один твір, де це відбувається не з однією людиною, а одразу з усіма мешканцями цілого міста. Ф. Дюрренматт у своїй п'єсі намагається зрозуміти саму здатність людей приймати злочин за норму, розкриває соціальні та психологічні причини, що пояснюють інертність або відверте сприяння злу.

Прочитати весь твір…

У літературі існують так звані вічні теми. Вони рівні — це й сенс людського буття, і пошук моральних цінностей, і кохання. У різні епохи існування людства різні покоління відчували схожу необхідність вирішити для себе ці важливі питання, бо і зневірювалися, і закохувалися люди відтоді, як уперше усвідомили себе людьми. З часом багато що змінюється, але ці теми не даремно названо «вічними».

Звичайно, вони не могли не порушуватися у найвидатнішіії пам'ятці світового мистецтва — Біблії, за моральними засадами якої жила і досі живе значна частина людства. Старий Заповіт став підґрунтям трьох найбільших релігій світу — іудаїзму, християнства, мусульманства. Немає нічого дивного, що він став джерелом тем, мотивів, стилістичних засобів, сюжетів і навіть цілих жанрів світового мистецтва. Багато письменників зверталися у своїй творчості до цього джерела. Серед них і видатний єврейський письменник Шолом-Алейхем, який до того ж виріс у релігійній родині та першим здобув релігійну освіту.

Прочитати весь твір…