foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Образ Омелька Кайдаша змальовано в побутовому реалістичному плані. Крок за кроком минає у повісті сумне життя затурканого селянина. Його недолі автор співчуває, хоча й насміхається із його нерозсудливих вчинків, з його сімейної війни. Але цей сміх гіркий, в якому бачимо сум. Кайдаш втратив авторитет голови родини, не може зрозуміти, чому це його не слухають діти, виглядає нещасною людиною.

Письменник виявив тонку спостережливість, уміння знаходити найхарактерніші індивідуальні риси у портретній характеристиці Кайдаша. «Одного літнього дня перед паликопою Омелько Кайдаш сидів у повітці на ослоні й майстрував. Широкі ворота з хворосту були відчинені навстіж. Густа тінь у воротах повітки при ясному сонці, при ясному сонці, здавалася чорною.

Прочитати весь твір…

Повість «Кайдашева сім'я» — один із найвизначніших творів І. Нечуя-Левицького про село. У ній письменник змальовує життя українських селян після відміни кріпосного права. На прикладі родини Омелька Кайдаша показаний руйнівний вплив дрібновласницького побуту на людські характери.

На самому початку повісті ми знайомимося з синами Кайдаша — Карпом і Лавріном. Старший, Карпо, — суворий, поважний. Лаврін — пряма його протилежність: життєрадісний, лагідний, веселий. Ці риси виявляються вже при його розмові з братом про сільських дівчат: чутливий до краси, поетичний Лаврін наділяє всіх дівчат позитивними рисами, помічає у кожної щось хороше. Неласкавий, похмурий Карпо — навпаки, в кожної знаходить щось «не таке», виставляє всіх дівчат у негативному світлі.

Прочитати весь твір…

Василь Стефаник писав коротко, влучно і страшно. Кожна його новела - це окрема картина трагедії селянського життя. Доля подарувала йому можливість жити серед прекрасної природи Карпат — він народився у селі Русові неподалік старовинного Снятина, що на Станіславщині (нині Івано-Франківська область). А писав він не про ліси і полонини, а про трагедії людські. Чому? Чи не бачив чудової природи? Чи не любив її?

Мені здається, саме тому й писав він страшно, бо боліло йому дуже... Його Батьківщина — це просто рай. Тут би жити людині й радіти. Але люди тікають з його рідних Карпат, кидають рідну землю...

Прочитати весь твір…

Образи представників молодшого покоління також змальовані у гумористично побутовому плані. Змальовуючи Карпа і Лавріна, автор з одного боку протиставляє їх один одному, а з іншого виділяє їх спільні риси. Обидва Кайдашенки — індивідуалісти і живуть своїми егоїстичними інтересами. Так само чинять і їхні дружини. У житті їх єднає прагнення до незалежності, мрія про ґрунт і власне господарство. Всі вони зображені письменником як морально убогі люди, що через свої безконечні сварки втрачають почуття гідності.

Ще замолоду брати були різні, мали різні смаки і характери. Карпо по натурі грубуватий і різкий. Він і хлопцем не мовчав батькові, а завівши свою власну родину відчув потребу відділитися, особливо, коли сам став батьком і зрівнявся в правах із старим Кайдашем.

Прочитати весь твір…

Поема «Мойсей» написана великим Каменярем майже сто років тому. Та сьогодні, коли Україна стала на шлях незалежності і вже десять років ним крокує, цей твір має гостру актуальність як ніколи. Країна налічує величезну кількість різних партій та об'єднань, які висувають своїх лідерів з їх програмами «за щасливе майбутнє нації». Кому повірить, за ким піде український народ, знесилений роками соціально-економічних труднощів? Які якості повинен мати той поводир нації, який виведе її на твердий шлях міці й розквіту?

Відповіді на ці нелегкі питання я знаходив, коли читав Франкового «Мойсея». Він, як і Шевченкове послання «І мертвим, і живим...», кличе кожного з нас до роздумів: як жити, якими шляхами йти до щастя, яким вождям довірити свою долю.

Прочитати весь твір…

Лесю Українку називають у народі дочкою Прометея, бо саме вона перейняла від Тараса Шевченка і понесла далі естафету правди, добра і людяності. її лірика сповнена глибокої пристрасності, ніжної задушевності, щирої любові до рідної землі, до свого нескореного народу.

Провідне місце в ліриці Лесі Українки займає тема любові до рідного краю, який вона хотіла бачити вільним й щасливим.

Безмежною була любов письменниці до України. Вона любила землю, духовні скарби рідного краю, вивчала його минуле, поділяла життя і турботи своїх сучасників, мріяла бачити свій народ вільним і щасливим. Митця чарували українські народні мелодії, «дума кобзарська, сей оригінальний витвір нашого народного генія, що не має собі паралелі ніде на всім світі...».

Прочитати весь твір…

Люди повинні пам'ятати, що природа — це не просто дім, в якому ти живеш, це те, що живе поряд з тобою, можливо, не схожим на людське, але повнокровним життям.

Геніальна поетеса Леся Українка зрозуміла цю істину — і перед очима живими картинами постали чудові місячні ночі, лісові хащі, глибини прозорої води, лугові тумани. І вся ця лісова, водяна, польова сила прийшла до неї, щоб письменниця увіковічила їх, дала безсмертя.

Як удова мережка, заткана зірками на срібній основі, з'явилась «Лісова пісня» — твір, що викликав подив і зачудування сучасників, що зачаровує і хвилює нащадків.

Прочитати весь твір…

Безсмертну драму-феєрію «Лісова пісня» Леся Українка написала за 12 днів, хоча виношувала її в своєму серці все життя. Цей твір — гімн єднання людини і природи, це щира пісня про велич духовного, про порив людини до щастя, про складні болісні шляхи до нього. Створена на багатому щедрому ґрунті української міфології, усної народної творчості, вона стала шедевром не тільки української, а й світової літератури. Причому слід відзначити, що фольклорно-міфологічний матеріал поетеса пропустила через свою душу і прийшла до глибоких філософських обґрунтувань з питання сенсу людського життя.

В чому ж зміст людського життя? Яким воно повинно бути? Що треба для того, щоб життя було повноцінним? Що таке щастя? Ці питання є синонімічним рядом до головної проблеми драми-казки. Щоб відповісти на них, треба осмислити жанрову особливість, зміст твору, характери головних персонажів і, безумовно, конфлікт, бо пін є основою будь-якого драматичного твору.

Прочитати весь твір…

Кінець XIX століття... Західна Україна. Журавлями розлітаються по світу українці. Що змушувало їх залишати рідну землю? Чого шукали вони в чужих країнах?

Селяни західних українських районів, залишають батьківську землю, зводячи як пам'ятники по собі камінні хрести. Ідуть до далекої Канади в пошуках обітованої. А що ж чекає їх там, далеко за океаном?..

Багатостраждальна історія нашого народу. Ми не повинні забувати тяжких її сторінок. Жахно навіть через століття ступати болючими стежками тих страшних трагедій, що стіжками наш народ на благословенній землі квітучого краю. Найбільше багатство України — її прекрасна родюча земля зрошена потом і кров'ю українського трудового народу в боротьбі за волю.

Прочитати весь твір…

Нашому народу судила історія — жити, перемагаючи ворогів. А ворогів, ой, як же рясно було в минулому землі нашої! Сунули вони чорним потопом, зваблені родючими ґрунтами, багатством лісів і надр земних, достатком міст і сіл.

Дзвенів меч Ярослава в битвах з печенігами, водив Ігор полки на половців, віки татарської неволі виніс наш народ, та зберіг свою душу. І ось прийшли в Київ литовські князі. Змучений віковим ярмом, обезкровлений і знесилений народ не зміг відразу дати їм відсіч, не зміг — але й не скорився.

Київ 1506 року. Це вже не оспіване в «Ярославі Мудрому» світле, казкове місто, що сяє золотом і вогнями.

Прочитати весь твір…

Copyright © 2018 Сочинения, рефераты, твори, русский язык, українська мова, литература Rights Reserved.