foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Тема трагічної жіночої долі намітилась уже в ранній творчості молодого Тараса Шевченка, і зрештою вона посіла одне з найважливіших місць у його «Кобзарі». Звичайно, що проросла ця болюча тема з трагічних обставин особистого життя поета. Перед його очима повсякчас поставала злощасна доля матері-кріпачки, що «...молодою у могилу нужда та праця положили», раннє сирітство, нужденні поневіряння самого Тараса, безталанне наймитування рідних сестер, що «...в наймах виросли чужих, у наймах коси посивіли».

«Такого полум'яного культу материнства, — стверджував Максим Рильський, — такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу». Глибоко нещасний в особистому житті, Шевченко найвищу і найчистішу красу світу бачив у жінці, у матері. Перед нею він схиляв голову, «мов перед образом святим».

Прочитати весь твір…

І. П. Котляревський, автор безсмертної «Енеїди», дбав про створення оригінального репертуару для театру, такого репертуару, який би відображав життя українського народу. Свій задум він втілив у двох п'єсах «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник».

Основне джерело драматичних творів — соціальна дійсність початку XIX століття.

Тема твору «Наталка Полтавка» драма кохання бідної української дівчини-селянки, яка відстоює своє право на щастя. Сюжет п'єси має соціальну спрямованість: перешкодою на шляху до одруження Наталки й Петра стає майнова нерівність.

Прочитати весь твір…

Небагато знайдеться навіть у світовій літературі діячів такого рівня, як Шевченко в Україні. У той час він був нібито пророком: людина, яка не боїться царського уряду, освітлює життя кріпаків, селян, сам він був кріпаком, але й був дуже освіченою людиною. Він умів і малювати, і писати вірша. Найбільшим ідеалом для нього була Україна, вільна, нескорена. Але дуже важко було Україні у складі царської Росії. Навіть свої сини її продавали та розграбовували:

Доборолась Україна

До самого краю

Гірше ляха свої діти

її розпинають.

Прочитати весь твір…

Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв Григорій Квітка-Основ'яненко — перший український прозаїк.

У творах, написаних російською та українською мовами, письменник відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII — початку XIX століття. Наслідуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й Котляревського, прозаїк виявив гуманне ставлення до народу, співчував його тяжкому становищу, засуджував панів і сільську владу.

Повість «Маруся» Г. Квітка-Основ'яненко написав у 1834 році. Це була перша повість письменника. В основі твору лежить соціальний конфлікт: бідність Василя, загроза солдатчини, що і є головною перешкодою до щастя та одруження.

Прочитати весь твір…

Кожного разу після прочитання літературного твору довгий час перебуваю під враженням від подій, вчинків і характерів літературних героїв. Образи багатьох з них залишаються в пам'яті як найвищі взірці благородства, мужності, витривалості.

Таким ідеалом для мене стали герої повісті Марка Вовчка «Інститутка».

Устина в Катря, Прокіп і Назар готові дорогою ціною і навіть своїм життям заплатити за волю; вони є живим втіленням волелюбного характеру українського народу, його мужності, віри в світле майбутнє. Автор нагадує про одвічні традиції боротьби народу за волю, закликає виступити із зброєю за неї оспівує непереможність визвольного руху.

Прочитати весь твір…

Постать Григорія Савича Сковороди у давній українській літературі — одна л найпомітніших. Він був філософом і став творцем людських душ, він був мандрівником і цілувала трава сліди його ніг, він був співцем і співали людські душі разом з його душею, він був мислителем і тепер відкрилися нам таємниці його заповідей, він був духовним сіячем і проросли зерна, посіяні його рукою. Він був Людиною. Сходив усю Україну, мандрував Європою, мав багато друзів, які вдячно називали себе його учнями.

Сковорода став найвидатнішим українським філософом, відомим усьому світові .

Ми маємо складати сьогодні сходи в майбутнє з творчих злетів Григорія Сковороди.

Прочитати весь твір…

В оповіданні Марка Вовчка «Козачка» глибоко розкривається трагічна доля у минулому вільної людини, а потім рабині-кріпачки Олесі, типова доля жінки, уярмленої в кріпосницькій неволі. Шляхом протиставлення життя людей вільних і закріпачених Марко Вовчок яскраво показала нелюдський характер кріпосницької системи, що зневажала, нівечила все краще в людині — забирала її сили й здоров'я, спустошувала душу. Головна увага письменниці підпорядкована реалістичному відображенню кріпосницьких відносин, показові всієї глибини психологічних переживань героїні.

Поклавши в основу твору такий гостро драматичний конфлікт, як зіткнення чистої, щирої людини з народу з морально розбещеними кріпосниками, поставивши злободенні соціальні питання передреформеної дійсності, письменниця винесла суворе обвинувачення тій нелюдській системі, яка ізсушила, ізв'ялила молоду, здорову силу, принесла жінці нечувані страждання.

Прочитати весь твір…

Г. Ф. Квітка-Основ'яненко — зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови.

Квітка-Основ'яненко прийшов в українську літературу в час її національного відродження.

Твори письменника нікого не залишали байдужим. Простих людей ці твори захоплювали до сліз, бо оповідали про їхнє життя, розказані до того ж правдиво, зі співчуттям.

Один з найяскравіших творів митця — повість «Маруся» в якій майстерно змальовано селянський побут, українські обряди та звичаї, втілено світоглядні уявлення та психологію українського селянина.

Прочитати весь твір…

В романі «Чорна рада» Пантелеймон Куліш на реалістичних і романтичних засадах зображує історичні події 1663 р. на Україні, характерні для тогочасної епохи особливого напруження суспільних пристрастей. Письменник створює широку панораму країнської дійсності XVII ст., виводить характерні постаті з різних суспільних прошарків того часу. Передати колорит історичної епохи йому допомагає змалювання її реквізиту, реальних настроїв людей, конкретних соціально-психологічних деталей.

Слід сказати, що це перший історичний роман в українській літературі. Матеріал до нього автор черпав із козацьких літописів, праць істориків і фольклорних джерел.

Прочитати весь твір…

Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко — зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови.

Квітка-Основ'яненко прийшов в українську літературу в час її національного відродження.

Твори письменника нікого не залишали байдужим. Простих людей ці твори захоплювали до сліз, бо оповідали про їхнє життя, розказані до того ж правдиво, зі співчуттям.

Прочитати весь твір…