foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Без минулого немає майбутнього. Минуле сховане в глибині нашої пам'яті, воно з нами, нікуди не поділось. Оглянешся, придивишся і бачиш, що ця подія вже відбулась і минула. "Хороша наука історія, от тільки учні в ній погані", — жартують історики. Все нові і нові покоління людей повторюють помилки своїх предків, йдуть по зачарованому колу, хоча й намагаються це коло розірвати. На чому тримається людський рід? Це питання не давало спокою українським письменникам двадцятих років. Жорстока громадянська війна переорала плугом ненависті і насильства Україну. Боліло на душі і у Юрія Яновського. Темі громадянської війни він присвятив кілька творів, найвизначніший з яких — роман "Вершники".

Подробнее...

Тема трагічної жіночої долі намітилась уже в ранній творчості молодого Тараса Шевченка, і зрештою вона посіла одне з найважливіших місць у його «Кобзарі». Звичайно, що проросла ця болюча тема з трагічних обставин особистого життя поета. Перед його очима повсякчас поставала злощасна доля матері-кріпачки, що «...молодою у могилу нужда та праця положили», раннє сирітство, нужденні поневіряння самого Тараса, безталанне наймитування рідних сестер, що «...в наймах виросли чужих, у наймах коси посивіли».

«Такого полум'яного культу материнства, — стверджував Максим Рильський, — такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу». Глибоко нещасний в особистому житті, Шевченко найвищу і найчистішу красу світу бачив у жінці, у матері. Перед нею він схиляв голову, «мов перед образом святим».

Прочитати весь твір…

Творчість Олександра Довженка — кінорежисера і письменника має широке світове визнання. Сказані митцем слова; "Я належу людству" сьогодні цілковито п1дтвеЬдили його права на них. Так, своєму народові письменник Віддав своє життя, своє серце, свій талант.

Народна мораль завжди була і є важливим засобом вихованця молодого покоління. її автор, відмовившись від традиційного переказу вражень дитячих літ, ніби підняв завісу над найважливішим, найпотаємнішим і показав, як У трудовому середовищі формувався світогляд майбутнього митця, які об'єктивні чинники впливали на становлення його Уявлень про прекрасне і потворне, про правду і кривду.

Подробнее...

Леонід Іванович Глібов народився в 1827 році в селі Веселий Поділ на Полтавщині. Ще з юного віку складав поезії російською мовою, але невдовзі почав писати байки українською. Упродовж життя він створив понад 100 байок. У них письменник зазвичай намагався порушувати проблеми людської та суспільної моралі. Леонід Глібов у своїх байках гостро критикував несправедливий суд, жорстокість панів, неробство, хвалькуватість, підлабузництво, брехливість тощо.

Відомо, що основною ознакою байки є її алегоричність. Відповідно до цього байка має дві частини — оповідну і повчальну.

Подробнее...

Любов робить нас гідними високого неба, а воно — ще більшою мірою — робить нас гідними любові. Тому люди, духовна глибина яких сягає за обрій, здатні відчути кохання в усій повноті. Дмитро Павличко належить саме до таких людей.

Якими рисами окреслити його творчість? Отак, не думаючи, можна сказати відразу: "Писав про те й про те, відчував ось так". Можна двома словами: "Любов і ненависть". Але саме в них двополюсний сенс життя. Тема кохання, болісного, жагучого, драматично-гострого — одна з характерних рис творчості поета. Першою збіркою, з якою я познайомилась, був цикл поезій "Пахощі хвої".

Подробнее...

Тарас Григорович Шевченко — один із найкращих письменників світу, у творчості якого гармонійно поєднувались талант поета-трибуна, поета-борця з талантом тонкого поета-лірика. Прекрасна, неповторна, мальовнича природа України постає в багатьох творах поета. Його поезії ніжні, ліричні, дуже близькі до усної народної творчості. Краса української природи, нев'януча, невмируща, завжди була з поетом і тоді, коли він був далеко від батьківщини. Перебуваючи на чужині, в далекому засланні, згадує поет матінку-Україну. І перед очима його стають і могутній Дніпро-Славутич, що стрімить свої хвилі до Чорного моря, й червона калина — окраса землі нашої, широкі зелені лани й білі вишневі садки.

Подробнее...

Календарно-обрядові пісні - це вид усного фольклору, який пов'язаний з традиційними обрядами. На ранніх ступенях історичного життя людського суспільства календарно-обрядові пісня грала важливу роль, а в області мистецтва займали пануюче положення. Після самих початкових стадій людського гуртожитку, переживши період безрелігіозністи, словесний текст був імпровізований, нестійкий, такий, що підкорявся музичному ритму, що був підказаний ритмом колективних фізичних робіт. Календарно-обрядові пісні відображали соціальні відносини, що відлилися у форму традиційних звичаїв.

Подробнее...

Роман Івана Багряного «Тигролови» став одним із кращих в українській літературі твором пригодницького жанру. Але авторові нічого чи майже нічого не довелося видумувати, адже багато описаних у романі подій він пережив сам.

Друзі Івана Багряного запам'ятали його непосидючим, запальним. Юрій Смолич згадував: «З'являвся він несподівано — бушував, лаяв весь світ і облягався спати на письмовому столі. (Жив у друга і не мав свого ліжка.) Звіти, з того стола, його й забрано».

Прочитати весь твір…

Народна пісня — нев'януча окраса духовності. Увесь вік людський супроводжується піснями. До них зверталися в будень і свято, в горі і радості, колективно і поодинці. Адже пісня, як сказав Михайло Шевченко, укладач збірки «Найкращі пісні України», має те велике, єдине, що не вмирає, що гукає, об'єднує, проймає жагучим почуттям духовності.

Доля української пісні сумна і героїчна. Багато трагічного було в житті народу: монголо-татарське іго, голод, розруха, страшна руїна, — а пісня вистояла, не вмерла.

Прочитати весь твір…

Люди повинні пам'ятати, що природа — це не просто дім, в якому ти живеш, це те, що живе поряд з тобою, можливо, не схожим на людське, але повнокровним життям.

Геніальна поетеса Леся Українка зрозуміла цю істину — і перед очима живими картинами постали чудові місячні ночі, лісові хащі, глибини прозорої води, лугові тумани. І вся ця лісова, водяна, польова сила прийшла до неї, щоб письменниця увіковічила їх, дала безсмертя.

Як удова мережка, заткана зірками на срібній основі, з'явилась «Лісова пісня» — твір, що викликав подив і зачудування сучасників, що зачаровує і хвилює нащадків.

Прочитати весь твір…