foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Любов робить нас гідними високого неба, а воно — ще більшою мірою — робить нас гідними любові. Тому люди, духовна глибина яких сягає за обрій, здатні відчути кохання в усій повноті. Дмитро Павличко належить саме до таких людей.

Якими рисами окреслити його творчість? Отак, не думаючи, можна сказати відразу: "Писав про те й про те, відчував ось так". Можна двома словами: "Любов і ненависть". Але саме в них двополюсний сенс життя. Тема кохання, болісного, жагучого, драматично-гострого — одна з характерних рис творчості поета. Першою збіркою, з якою я познайомилась, був цикл поезій "Пахощі хвої".

Подробнее...

У кожного народу є улюблені герої, які своє життя принесли в жертву, обравши тернистий шлях боротьби за щастя рідної землі. Особливе місце серед них належить Богданові Хмельницькому — видатному політичному діячеві, дипломатові, захисникові народних мас. У Києві на майдані проти Софіївського собору стоїть пам'ятник великому гетьманові. Хто хоч раз побачив його, то запам'ятав назавжди. На гранітному п'єдесталі — бронзова кінна статуя. Неспокійного коня міцною рукою стримує полководець. Скільки сили і впевненості у його героїчній постаті! В руці тримає він символ гетьманської влади — булаву...

Не тільки в граніті і бронзі, а й у слові вічно живе образ Богдана Хмельницького.

Прочитати весь твір…

Цілісним образом, який синтезує всі відношення між богами, є у слов'ян світове дерево. У слов'янських фольклорних текстах зазвичай у цій ролі виступають Вирій, райське дерево, береза, явір, дуб, сосна, яблуня. Три основні частини світового дерева пов'язані з різними тваринами: гілки та вершина — з птахами (сокіл, соловей, Див), а також із сонцем і місяцем; стовбур пов'язаний із бджолами; корені — зі хтонічними тваринами (змії, бобри). За допомогою світового дерева моделюється потрійна вертикальна структура світу — три царства: небо, земля та пекло, четвертинна горизонтальна структура (північ, захід, південь, схід, чотири вітри); життя і смерть (зелене дерево, яке росте і цвіте, та сухе дерево).

Подробнее...

Повість "Земля" — вершина творчості видатної української письменниці Ольги Кобилянської. У творі — трагедія селянської родини, коли в умовах капіталізму не тільки земля, але й долі людей ділилися межею. М. Коцюбинський писав у листі до письменниці: "...Я просто зачарований вашою повістю — все: і природа, і люди, і психологія їх — все це робить сильне враження, все це виявляє свіжість і силу таланту..."

Сильне враження справила повість і на мене. Впевнена, що твір  "Земля"  гідний  того,  щоб увійти до скарбниці світової літератури.

Подробнее...

Тема трагічної жіночої долі намітилась уже в ранній творчості молодого Тараса Шевченка, і зрештою вона посіла одне з найважливіших місць у його «Кобзарі». Звичайно, що проросла ця болюча тема з трагічних обставин особистого життя поета. Перед його очима повсякчас поставала злощасна доля матері-кріпачки, що «...молодою у могилу нужда та праця положили», раннє сирітство, нужденні поневіряння самого Тараса, безталанне наймитування рідних сестер, що «...в наймах виросли чужих, у наймах коси посивіли».

«Такого полум'яного культу материнства, — стверджував Максим Рильський, — такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу». Глибоко нещасний в особистому житті, Шевченко найвищу і найчистішу красу світу бачив у жінці, у матері. Перед нею він схиляв голову, «мов перед образом святим».

Прочитати весь твір…

Коли Бог не хоче дати людині долю, він дає їй талант. І тоді талант стає долею митця. Хтозна, чи можна це віднести до Ліни Костенко. На жаль, вона дуже мало розповідає про себе, про свою жіночу долю. Але талантом Бог її нагородив великим.

Якось Гете сказав, що жінка-поет не здатна писати про речі, які вимагають аналізу, зусилля розуму. Жіноча область творчості — це почуття. Ліні Костенко вдається усе. Вона говорить про серйозне, важливе, вічне, аналізує, робить висновки, розмірковує — і все це пропускає через своє чутливе серце. Уся її творчість по-чоловічому поміркована, мудра і по-жіночому пристрасна.

Прочитати весь твір…

Одне із найпрекрасніших людських почуттів — це почуття кохання. Людина, яка не звідала цього почуття, — нещаслива, бо лише кохана людина здатна йти назустріч життю, а не поспішати за ним.

Українська інтимна лірика XX століття представлена поезіями П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, В. Симоненка, А. Малишка та багатьох інших митців. Поет не може не оспівати це почуття, бо поет своєю поезією закликає йти читачів назустріч життю і сам іде попереду.

Прочитати весь твір…

Яскраво змальовані в романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні» жіночі образи, зокрема образи Мотрі та Явдохи.

Мотря — бідна трудівниця. У словах: «Не судилося Мотрі щастя. Не знала вона його змалку, не бачила дівкою, жінкою; не сподівалася замужнюю вдовою», — уся її нелегка доля. Вийшла заміж, щоб мати хоча б притулок. Явдоха ще в ранньому віці призвичаїлася до крадіжок, до торгівлі своїм тілом. Одруження з розбійником Максимом зробило її багачкою.

Мотря — чесна і справедлива. Вона намагається не допустити сина до слизької дороги, заспокоює його. Вона вірить, що чесність роду є найголовнішою цінністю трудового селянства.

Прочитати весь твір…

Василь Симоненко народився в 1935 році в селі Біївцях на Полтавщині в селянській родині. І ще з дитинства був зачарований казками сзоєї бабусі. Звичайно, казки обожнюють усі — дорослі чи діти. Бо саме вони вселяють у наші душі дихання чарів та магії, відчуття, що добро завжди перемагає зло. Казки живуть поряд із нашими мріями, вони розповсюджують тепло і поліпшують настрій.

Вони вчать нас розпізнавати гарних людей, стерегтись поганих, прививавають нам якості людяної натури. Під виразне читання казок нашими матерями ми засинали, а у снах бачили Івасика-Телесика, жар-птицю, доброго та сміливого дядька, який переміг чорта. Ці милі герої живуть в наших душах, вони причаїлись десь у куточку, але швидко прибіжать, якщо ми покличемо їх.

Подробнее...

Видатний поет-мислитель Г. С Сковорода був і зачинателем української літературної байки. У 1774 році він склав збірку «Басні Харьковскія», до якої увійшли тридцять байок. У них він висміював гонитву козацької старшини за дворянськими титулами, викривав поміщиків-паразитів, що живуть за рахунок народу, стверджував повагу до трудящого люду.

Кілька байок Г. Сковорода присвятив злободенній темі про справжню цінність людини. Такою є байка «Ворона і Чиж». Автор показав короткозорість і егоїзм Ворони, яка назвала Чижа жабою за те, що він зеленого кольору.

Прочитати весь твір…