foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Зима наскочила зненацька. Ще вчора на землі під деревами лежали золоті кола опалого листя. Ця жовтизна поступово мерхнула — свою справу робили нічні тумани, дощі, прохолода, що ставали все сильніше і сильніше. До вечора наступив якийсь дивний затишок. Небо було бузковим, і на його тлі особливо чітко вимальовувалася чорна хмара ворон, що кудись летіли, начебто поспішали укритися від негоди, що насувається.

Подробнее...

Я ще навчаюсь у школі, але вже не разі не два запитував себе: ким бути? І я вирішив у майбутньому стати провідником пасажирських вагонів, як і мій тато.
Від нього я дізнався, що це одна з найбільш масових професій на залізничному транспорті. Перед відправкою в рейс провідник приймає вагон, інвентар, постільну білизну. Забезпечує посадку і висадку пасажирів, правильно розміщує їх у вагоні, створює необхідні для зручного проїзду умови: порядок і чистоту у вагоні, нормальний температурний режим, вентиляцію повітря.
Провідник повинен стежити за справним станом ходової частини вагона, автогальмом і електроустаткуванням, усувати в ньому дрібні дефекти. Він повинен знати правила технічної експлуатації залізниці, розміщення станцій маршруту свого поїзда.

Прочитати весь твір…

Я не дуже добре знаю свій родовід. Справа в тім, що моя мама — сирота, виховувалася в дитячому будинку, в інтернаті. І батьків своїх вона ніколи не бачила і нічого про них не знає. Зате в мого батька, крім його мами і тата, є ще два брати, дві сестри, три племінники і п'ять племінниць. Ну і я — єдина й улюблена дочка. От такий у мене «однобічний» родовід... Дідусь розповідає про наших предків неохоче. А от бабуся любить згадувати минуле. Від неї я і довідалася багато чого про свою родину.

Подробнее...

Розмову про Україну в Європі й світовому товаристві, тобто про нашу зовнішню и політику, можна почати з жестів доброї волі, які ми не змогли «вигідно зреалізувати», — тієї ж ліквідації атомної зброї, яка (ліквідація)ніяк не покращила наше життя
Недоліком є невизначена політична орієнтація нашої країни. «Росія чи Європа?» — незважаючи на гучні декларації й обіцянки, це питання ніяк не втратило своєї гостроти, і «2003 рік — рік Росії в Україні» — чергове тому підтвердження.
Ще однією серйозною проблемою є ставлення до «новоспеченого» американського імперіалізму.

Прочитати весь твір…

— О Оксане, у тебе сьогодні занадто святковий вигляд! Блуза ошатна, тобі личить білий колір. У тебе якась важлива подія?

— Так, Ганно, мене висунули до шкільного парламенту. Минулого року я там пра¬цювала, ось і цього року працюватиму, тому що моя громадська діяльність корисна.

— Що таке шкільний парламент?

— А хіба у вашій школі його нема?

— Я щось чула про парламент, та мені байдуже. Що можуть зробити підлітки парламентарі?

— А ти, Ганно, знаєш, що таке парламент?

Прочитати весь твір…

Одного разу влітку я гостював у свого дядька-лісника. Він ішов із дому рано, повертався пізно. На мої питання, що він робить цілий день у лісі, дядько відповідав: «Роботи вистачає і влітку, й узимку. Охороняю ліс від браконьєрів, беру участь у санітарних вирубках сухих дерев, доглядаю за молодими деревцями. Та чи мало роботи в лісі!»

Одного разу дядько повернувся додому раніше звичайного. Він приніс поранене совеня. Я вперше побачив цього птаха не на картинці, а на власні очі.

Подробнее...

Колись ми з мамою гостювали у бабусі, яка живе в селі Піскуватому. Одного лютневого дня, поливаючи кімнатні квіти, я побачила дівчат і хлопців, які бігали, гралися і жартували на вулиці. На моє запитання бабуся відповіла: «Сьогодні ж Масляна почалася!» Я попросила її розказати про це, бо бабусині оповіді завжди цікаво слухати. 1 вона розказала про Масляну ось що.

Широко відома зараз Масляна, на яку печуть млинці,— насправді це проводи російської зими. Але ми, українці, Масляну святкуємо інакше. Основною стравою Масляної (Маслениці) є вареники з сиром, які вживають з маслом або сметаною.

«Взагалі, — продовжувала бабуся, — Масляна вважається жіночим святом, хоч участь у ньому можуть брати і чоловіки».

Прочитати весь твір…

Здавалося б, що гарного можна сказати про дощовий день? У мене небагато однодумців, тому що більшість любить яскраві, сонячні дні. А я люблю дощ завжди, у будь-який час року, ну хіба що взимку він мені не до вподоби. Але навесні, влітку й восени в мене навіть настрій піднімається, коли йде дощ. Тепло або холодно — мені все рівно. У теплу дощову погоду я люблю просто бродити вулицями, натягнувши на себе прозорий плащ або всього-на-всього під парасолькою.

Подробнее...

Майбутнє — це незвіданий шлях, непроста доріжка, яка до кінця невідома звичайній людині. Життя буває різним, але кожному хочеться бачити себе у майбутньому радісним та щасливим. У всі часи людство приваблювало майбуття. Людям завжди хотілося випередити час, дізнатися, що ж їх чекає далі. Але час минав...

Колись я, як і всі діти, змінювала свої бажання щодо професії. Спочатку мені хотілося бути лікарем, потім вчителем і навіть дизайнером одягу... Та все це залишилося у дитинстві, у мріях. Зараз я тільки у шостому класі, але певна, що про¬фесію свою ще не обрала.

Прочитати весь твір…

Я народилася на українській землі, живу в Україні і сподіваюся, що буду жити тут все своє життя. Отут живуть люди, яких я люблю. Отут моя родина, мої друзі, могили моїх близьких. Україна — моя Батьківщина. І я її люблю, погану або гарну, злиденну або багату. Нехай не зовсім гладко в неї ідуть справи, але вона в мене єдина, іншої такої країни немає. І не буде.

Хтось скаже : «Ну так, зараз модно освідчуватися в любові до всієї України в цілому». А я нікому і не освідчуюся.

Подробнее...

Copyright © 2018 Сочинения, рефераты, твори, русский язык, українська мова, литература Rights Reserved.