foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

«Всі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам'ятає», — говорить у присвяті до своєї казки «Маленький принц» Антуан де Сент-Екзюпері. Цим вступом до дитячого твору письменник неначе підкреслює, що він адресує його не тільки дітям, але й дорослим. Тому не дивно, що, коли читаєш цю казку, складається враження постійного порівняння: ось так бачить події Малюк, а ось так — доросла людина. І ця відмінність вражає!

«Діти повинні бути дуже поблажливі до дорослих». — співчуває старшим малюк, і цим самим письменник запевняє, що дитяче бачення світу -- природніше, людяніше, отже, правильніше, ніж у дорослих, і що світ має бути зовсім не таким, яким його роблять дорослі люди.

Подробнее...

Одне з якнайкращих добрих і світлих свят — це свято Різдва. У кожного народу є свій літературний твір, присвячений Різдву: «Ніч перед Різдвом» М. Гоголя, «Сніжна королева» Андерсена, цикл «Різдвяних повістей» Ч. Діккенса, серед яких «Різдвяна пісня у прозі» як прояв віри в добру суть людини, у можливість перетворень напередодні Різдва.

У творі Чарльза Діккенса чарівна сила Різдва — Духи Різдва — напередодні свята допомогли головному героєві — Скруджу — людині, що потрапила під владу грошей, по-іншому подивитися на життя, позбавитися від черствості та відособленості.

Подробнее...

Справжнє ім'я відомого американського письменника Джека Лондона-Джон Гріфіт. За своє життя він створив 19 романів, 18 збірок оповідань та статей, а також численні п'єси, вірші, автобіографічні книжки.

Перша збірка його новел мала назву «Північна Одіссея» (1900), наступні — «Бог його батьків», «Діти морозу» (1901). Всі вони утверджують талант автора, його також визнає Америка і весь світ. У творах Лондона змальовані люди, схильні до ризику і сміливих вчинків, вони люблять мандрувати, весь часу пошуку щастя і багатства. У Лондона є й анімалістичні твори — «Поклик предків» (1903), «Біле ікло» (1906). Герої цих повістей — собаки, але наділені людськими рисами характеру.

Подробнее...

«Маленький принц» — неперевершений гімн світосприйманню дитини, яка є справжнім чарівником і володарем життя. Дійсно, дорослі забувають і втрачають з часом гостроту сприйняття навколишнього світу і чистоту вражень від того, що відбувається. їх фантазія затиснута в суворі рамки і вкрита крижаною цинічністю. І лише дитина здатна на безпосереднє сприйняття світу і на творення власного.

Деякі дорослі іноді зустрічаються зі своїм дитинством. Так трапилося й у творі Антуана де Сент-Екзюпері (багато в чому автобіографічному). Герой, який, пролітаючи на літаку над пустелею, потрапив в аварію, випадково в пустелі зустрічає дивовижного хлопчика — Маленького принца.

Подробнее...

Есхіл з давніх часів заслужено вважається «отцем трагедії». Насправді, по кількості і монументальності своїх творів він є найгеніальнішим з поетів-трагіків. Одним з найбільших його відкриттів з'явилося введення в дію другого актора, що підсилювало драматичний ефект, створюючи можливість зображення боротьби протилежних сил, яка і складала основу сюжету.

У своїй творчості Есхіл прагнув розкрити найважливіші питання свого часу: проблеми провини і відплати, відповідальності людини за свої вчинки, протиборства добра і зла, прагнення до торжества справедливості, взаємин людини і сил зовнішнього світу, що виражають божественну волю.

Подробнее...

У трагедії «Гамлет» (1601) Вільям Шекспір, переробивши сюжет середньовічної легенди і старої англійської п'єси про принца Амлете, відобразив трагедію гуманізму в сучасному світі. Гамлет, принц данський, — прекрасний образ гуманіста, який зіткнувся з реальним світом, де панує обман. Підступне вбивство батька Гамлета розкриває перед сином те зло, яке панує у державі. Помста за вбивство батька для Гамлета перетворюється на синівський обов'язок, кровну помсту. Гамлет не може змиритися з існуючою несправедливістю. Жадання помсти стає для нього не просто особистою справою, а переростає у велике історичне завдання — відновлення справедливості у країні.

Проте в цій боротьбі Гамлет докоряє собі за повільність і бездіяльність. Іноді висловлюється думка про те, що Гамлет — не вольова людина, а мислитель і спостерігач, який не здатний на рішучі дії. Але це не так.

Прочитати весь твір…

Важко жити без музики. Ми чуємо музику усюди: на вулицях, удома, по радіо і по телебаченню, в магазинах, в парках, в концертних залах і на побережжі, іноді в лісі.

Ми не можемо жити без музики. Нам подобається слухати музику, ми любимо танцювати під музику, ми уміємо граємо на музичних інструментах.

Музика — поєднання багатьох звуків. Вони короткі і довгі, слабкі і сильні. Музика відображає настрій і емоції людей.

Прочитати весь твір…

Традиція людства — встановлювати пам'ятники на честь видатних особистостей. Завдяки талантові Артура Конан Дойля ми знайомі зі знаменитим детективом Шерлоком Холмсом, пам'ятник якому встановлено на Бейкерстріт, де, за словами письменника, і жив видатний детектив.

Серед численних злочинів і таємничих історій, майстерно розплутаних Шерлоком Холмсом, особливо виділяється історія про «Собаку Баскервілів», в якій переплелися реальність і вигадка, і для розгадки якої було потрібне не лише логічне мислення знаменитого детектива, але й спостереження за подіями, що відбуваються, збоку, ведення розслідування на відстані, щоб не злякати неординарного й обережного злочинця.

Прочитати весь твір…

Основоположником байки вважають античного раба-митця Езопа. Дійсно, мудрість його байок настільки глибока і невичерпна, що протягом багатьох століть нею користуються байкарі. Вони створюють нову форму для байки, завіршовують її, але не вважають за потрібне змінювати її зміст, який є довершеним, а тому вічним.

Розглянемо три байки Езопа, які прожили віки, і тепер у віршованій формі відомі під іменами інших байкарів, зокрема іменем російського письменника Івана Крилова: «Крук і лисиця», «Мураха і Цикада» та «Лисиця і виноград».

Подробнее...

Новий художній напрям у літературі XVII ст. — класицизм — знову, як і попередники, доба бароко і Відродження, звертається до античності як до естетичного еталона. П'єса відомого комедіографа Мольєра «Міщанин шляхтич» стала втіленням рис класицизму (лат. classicus — зразковий), якому притаманні нормативність правил, ієрархія жанрів (поділ на високі, середні, низькі), культ розуму, гармонійність форм.

Основою класицизму є раціоналізм, представники якого вважали, що краса та істина досягаються через розум.

У класицизмі, як літературному напрямі, в драматургії існувало правило трьох єдностей: дії (головна дія не повинна перериватися не пов'язаними з нею прямо подіями та епізодами), часу (події повинні завершуватися протягом однієї доби), місця (місце дії залишається незмінним).

Прочитати весь твір…

Copyright © 2018 Сочинения, рефераты, твори, русский язык, українська мова, литература Rights Reserved.