foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Спочатку було Слово... Так починається книга книг — Біблія. Саме у слові бере весь свій початок. Сьогодні ми не додаємо слову такого великого значення, як в давнину. Людина мало стурбована тим, як він говорить. Йому важливіше те, що він говорить. Важливо передати в слові більше інформації. Наша мова стала одноманітною, неемоційною, в ній багато вульгаризмів, а то і нецензурних слів і виразів. Серед молоді зараз дуже популярна своя особлива мова. Його називають молодіжним сленгом, або жаргоном. Мені здається, що такі наші слівця потрібні іноді як протест проти стандартності, мовних штампів, проти словесної пишноти і марнослів'я. Іноді хочеться спілкуватися зі своїми однолітками так, щоб дорослі не проникали в світ наших інтересів, хочеться просто поговорити про своє на «своїй» мові.

Прочитати весь твір…

У літературі існують так звані вічні теми. Вони рівні — це й сенс людського буття, і пошук моральних цінностей, і кохання. У різні епохи існування людства різні покоління відчували схожу необхідність вирішити для себе ці важливі питання, бо і зневірювалися, і закохувалися люди відтоді, як уперше усвідомили себе людьми. З часом багато що змінюється, але ці теми не даремно названо «вічними».

Звичайно, вони не могли не порушуватися у найвидатнішіії пам'ятці світового мистецтва — Біблії, за моральними засадами якої жила і досі живе значна частина людства. Старий Заповіт став підґрунтям трьох найбільших релігій світу — іудаїзму, християнства, мусульманства. Немає нічого дивного, що він став джерелом тем, мотивів, стилістичних засобів, сюжетів і навіть цілих жанрів світового мистецтва. Багато письменників зверталися у своїй творчості до цього джерела. Серед них і видатний єврейський письменник Шолом-Алейхем, який до того ж виріс у релігійній родині та першим здобув релігійну освіту.

Прочитати весь твір…

Драматичною, кривавою і суперечливою була епоха переходу від XIX до XX століття. Суть людського буття, духовні цінності були поставлені під сумнів. У цей час йшли світові війни, руйнувалися держави і з'являлися нові. Канули в небуття старі уявлення про світ, наставав час нових наукових відкриттів.

Райнер Марія Рільке — відомий австрійський поет — подорожуючи Україною, зацікавився її історією та культурою. У пошуках сенсу буття, виходячи з ситуації, що склалася, Рільке намагається повернутися до витоків буття, основ життя, відшукати втрачену гармонію людини зі світом. Порятунок він вбачає у єднанні з природою. Подорожуючи по Україні, Рільке вслуховується в музичні твори українського народу. Результатом цієї подорожі стало написання твору «Казки про улюбленого Бога», одна з новел якого називається «Пісня про Правду»,

Прочитати весь твір…

Вперше в літературі твори, в центрі яких було розгадування таємниць, з'явилися в Едгара По, але насправді засновником детективного жанру справедливо вважати англійського письменника Артура Конан Дойля. Він написав цілий цикл оповідань і повістей про приватного детектива Шерлока Холмса.

Загадки і таємниці завжди приваблюють і захоплюють. Зазвичай літературні герої дізнаються про таємниці безпосередньо беручи участь у подіях або ж з розповідей інших героїв. Розгадкою таємничих історій, зіставляючи факти і вибудовуючи логічні ланцюжки, у Конан Дойля займається, практично не виходячи зі свого робочого кабінету на Бейкерстріт, розумний і спостережливий детектив — Шерлок Холмс. Він на очах у свого приятеля — доктора Ватсона — відновлює картину події, наче сам був на місці злочину.

Прочитати весь твір…

Письменник Г. К. Андерсен затверджував, що казки — «блискуче, краще в світі золото, те золото, що блищить вогником в дитячих очках, дзвенить сміхом з дитячих вуст і вуст батьків»; письменник з чарівним зором, під поглядом якого найпрозаїчніші речі перетворюються на казку: олов'яний солдатик, уламок пляшки, уламок штопальної голки, комірець, срібна монета, м'яч, ножиці і багато що інше. Кожна квітка, кожен вуличний ліхтар розповідали казкареві свою історію, а він передавав її дітям: про те, як бридке каченя перетворилося на прекрасного лебедя, а молода дівчина стала «принцесою на горошині»; про те, як король вийшов на прогулянку без плаття і маленький хлопчик гучно заявив: «Адже король — голий!»; про те, як Снігова Королева намагалася перетворити на шматок льоду серце маленького Кая.

Подробнее...

Для багатьох поколінь юних читачів цей роман став настільною книгою, його екранізовували багато разів, а діти і зараз продовжують грати «в Робінзона», бо не вичерпується бажання випробувати свої сили в екстремальних ситуаціях, перевірити їх, залишившись наодинці з природою. Пройти і повторити самостійно весь шлях людства від мисливця до землероба, не втративши при цьому оптимізму і не занепавши духом під тягарем непосильної праці, скасованої за допомогою технічного прогресу. Повернутися до витоків життя, щоб самостійно визначити цінності життя, усвідомити, що такі життєво необхідні якості, як енергійність, цілеспрямованість і заповзятливість, врятують в будь-якій ситуації.

Подробнее...

Творча людина може передати своє бачення світу по-різному. Може — через детальний опис факту, що чимось вразив. А може й навпаки, бо не кожен здатний за окремим випадком побачити дію певних універсальних законів буття — за допомогою символічних образів розповісти про філософські глибинні сутності людського існування, відволіктись від буденних обставин, що нав'язують власні «правила гри», і звернутися до безпосередніх узагальнень. Візьмемо, наприклад, поняття «щастя». Кожен розуміє це слово по-різному: хтось вважає щастям спокійне родинне життя, хтось — творчий пошук, відкриття нового, хтось не уявляє щастя без грошей. Зрозуміло, що й шлях до кожного такого щастя буде різним. Але ж буде й дещо спільне — власне пошук щастя як такий. То чому б не розглянути відсторонені від конкретних умов і конкретного розуміння щастя головні, найбільш загальні й абстрактні моменти цього важливого для людини питання?

Прочитати весь твір…

«Божественна комедія» —- вершина творчості Данте Аліґ'єрі. Цей твір став не лише підсумком творчої діяльності письменника, а й підсумком розвитку художньої, філософської та релігійної думки Середньовіччя. Створення такого твору —- перший крок до епохи Відродження. Головною ідеєю твору є постійний пошук людиною нового шляху в житті.

Структура твору — своєрідна подорож до потойбічного світу, здійснена поетом в уяві. Комедією твір був названий тому, що щасливо закінчується, а «Божественною» її назвав Джованні Боккаччо.

Комедія складається з трьох частин: Пекла, Чистилища і Раю. Цей твір — символічне зображення реального світу, віддзеркалення внутрішніх переживань автора, сумнівів, боротьби, і в той же час весь твір пройнятий глибокою вірою в добро, яка ніколи не покидала Данте.

Прочитати весь твір…

Видатний англійський драматург Джордж Бернард Шоу захоплювався творчістю Ібсена, і це привело його до реформи англійського театру.

Він обстоює принципово нову структуру драми — проблемну п'єсу-симпозіум. Як драматург він тяжіє до гумору і сатири. «Мій спосіб жартувати полягає в тому, щоб говорити правду», — заявляв Шоу.

Драми Шоу не втрачають своєї популярності. Серед найвідоміших його творів — п'єса «Пігмаліон», яку автор назвав «романом у п'яти актах». В основу твору покладений античний міф про скульптора Пігмаліона, який вирізьбив із мармуру Галатею — жінку такої вроди, що закохався в неї і умовив богів, щоб оживили статую. Спираючись на цей міф, Бернард Шоу подає свій оригінальний, парадоксальний варіант своєї історії.

Прочитати весь твір…

В творчості Олександра Твардовського дуже яскраво представлена тема війни. Особливо в його поемі «Василь Тьоркін» А. Солженіцин писав про нього: «Але з часів фронту я відзначив «Василя Тьоркіна» як дивовижний успіх... Твардовський зумів написати річ позачасову, мужню і незабруднену...».

Кажуть, що вже поставили пам'ятник бійцеві Василю Тьоркіну. Пам'ятник літературному героєві — річ взагалі рідкісна, а в наший країні особливо. Але мені здається, що герой Твардовського заслужив цю честь по праву. Адже разом з ним пам'ятник отримують і мільйони тих, хто так чи інакше схожий на Василя, хто любив свою країну і не жалів своєї крові, хто знаходив вихід зі скрутного становища й умів жартом скрасити фронтові труднощі, хто любив пограти або послухати музику на привалі. Багато хто з них не знайшов навіть своєї могили. Хай же пам'ятник Василю Тьоркіну буде і надгробком.

Прочитати весь твір…

Copyright © 2019 Сочинения, рефераты, твори, русский язык, українська мова, литература Rights Reserved.